Стародавня Греція як колиска європейських цивілізацій

38
Греція

Стародавня Греція поклала початок розвитку європейської цивілізації. У ній зародилася демократія, з’явилися основи наук. Культура і спорт Стародавньої Греції вплинули на розвиток цих сфер у світі.

Розквіт Стародавньої Греції в I тисячолітті до н. е.

Коли з’явилася Стародавня Греція? В історії цієї цивілізації виокремлюють тривалий період, що передує її появі, і безпосередньо період її розквіту. Перші осередки цивілізації виникли на острові Крит наприкінці III тисячоліття – у II тисячолітті до н. е. Розквіт Стародавньої Греції припав на XI-IV століття до н. е.

Які цивілізації були в Стародавній Греції? Витоки Стародавньої Греції зародилися в крито-мікенській цивілізації (III-II тисячоліття до н. е.). Вона включала в себе мінойську (на о. Крит) і елладську (на Балканах) цивілізації. У них переважали родові відносини, які переростали в ранньокласові суспільства.

З кінця II тисячоліття до н. е. починається полісний період (поява міст-держав), який енциклопедія Britannica називає безпосередньо давньогрецькою цивілізацією.

Де знаходилася Стародавня Греція? Протягом століть кордони її змінювалися. Але територіальним ядром була південна частина Балканського півострова (материкова Греція). До неї примикали острови Егейського моря, західне узбережжя Малої Азії. У період колонізації грецькі поліси з’явилися на узбережжі Чорного та Азовського морів, у Північній Африці.

Поліси – головна форма політичного життя Еллади

Численні грецькі етноси розвивалися по всій території Стародавньої Греції. Їхні поселення зростали, навколо них зводилися захисні мури, формувалися міста, у центрі яких були площі-ринки для загальних зібрань. У кожному такому місті створювалися свої органи управління, ухвалювали закони, збирали податки, формували армії.

Так виникли міста-держави (поліси). Портал History називає їх визначальною рисою політичного устрою Стародавньої Греції. Найвідоміші з них – Афіни та Спарта, протистояння між якими переростало в часті військові конфлікти.

Читайте також:  Джентльменський набір для предметної фотографії

Впливовим політичним і культурним центром Греції стали Афіни. Це місто перетворилося на наддержаву того часу, яка мала сильний флот. Афіни вимагали данину з інших полісів. Для захисту від набігів персів місто сформувало Делоський союз незалежних і рівноправних полісів.

В Афінах усі вільні громадяни (чоловіки з 20 років) брали участь у державному житті. Це був приклад найбільш раннього прикладу демократії (влади народу) в історії.

У Стародавній Греції виник класичний тип рабовласництва

Під час військових зіткнень між полісами і в морському розбої переможці захоплювали бранців, які ставали рабами – власністю, річчю господаря. Рабовласництво було природною частиною існування античного суспільства. Праця рабів була основним способом виробництва, який забезпечував економічний розвиток цивілізації. Навіть великий філософ Аристотель у своєму трактаті “Політика” обґрунтовував необхідність рабовласництва як соціального інституту.

Раби, які перебували в приватній власності, служили домашньою прислугою, були зайняті в ремісничих майстернях, могли займатися ремеслом самостійно, але платили оброк своїм господарям. Найважчу рабську працю використовували на рудниках і в сільському господарстві. На полях раби працювали в ланцюгах, із залізними нашийниками, їх часто таврували.

Були в Стародавній Греції громадські раби, які служили місту-державі. Їх використовували для охорони порядку, як тюремників, грамотні раби служили писарями або рахівниками, багато хто працював при храмах.

Давньогрецька міфологія вплинула на світову культуру

Релігією стародавніх греків було багатобожжя. Їхні вірування відбилися в міфології, яка відігравала величезну роль у давньогрецькій культурі, вплинула на культуру всього світу і досі викликає науковий та естетичний інтерес.

У пантеоні греків були початкові боги, народжені з порожнечі Хаосу: Гея, Тартар, Ерос, Уран. Їхніми нащадками стали 12 богів, які жили на священному Олімпі та склали головний культ поклоніння древніх греків. Верховним божеством у цьому пантеоні був Зевс – бог грому і блискавки. Дружиною Зевса була Гера – покровителька шлюбу і сім’ї. Їхні доньки: Афіна – богиня мудрості та справедливості, Афродіта – богиня любові та краси, Артеміда – покровителька всього живого. Син Аполлон – бог світла, покровитель мистецтв.

Читайте також:  Хто відкрив Африку, скільки країн до неї входять і що ще відомо про колоритний континент

Своїх богів греки наділяли людськими рисами, думками, почуттями і навіть недоліками. Кожне місто в Стародавній Греції перебувало під заступництвом когось із божеств, на їхню честь споруджували храми, молилися, приносили жертвопринесення.

Міфологія народу відбилася в літературі Стародавньої Греції. Пригодам богів і героїв присвячені твори давньогрецьких поетів Гомера, Овідія, Нонна.

Наука в Стародавній Греції була самостійною сферою

В античному світі наукові пізнання довго розвивалися в рамках філософії. Енциклопедія World History зазначає, що всі вчені Стародавньої Греції називалися філософами, але вони намагалися віднайти причини виникнення життя та Всесвіту, започаткували науковий підхід до вивчення природних явищ.

Їхні послідовники розвивали окремі наукові напрями. Чим відома Стародавня Греція? У ній поряд із філософією з’явилися самостійні науки математика, астрономія, історія, медицина:

  • Філософ Сократ розробляв соціально-етичні проблеми, Платон став основоположником об’єктивного ідеалізму, Аристотель був найзнаменитішим філософом в історії людства.
  • Евклід і Архімед стверджували математику як самостійну науку.
  • Геродот і його праця “Історія” поклали початок історичній науці.
  • Розвивалися медичні знання. Вчений Гіппократ висунув морально-етичні вимоги до лікаря, а його знаменита клятва стала моральним кодексом лікарів.

Так учені Стародавньої Греції заклали основи багатьох наук. У наступні століття вони розвивалися в цих напрямках.

У Стародавній Греції зародилися Олімпійські ігри

Греки присвячували своїм божествам не тільки молитви в храмах, а й влаштовували на їхню честь свята та спортивні змагання. Так різні змагання зародилися як частина релігійного культу. Найвідоміші з них проводилися на півострові Пелопоннес, недалеко від священного Олімпу, тому змагання стали називатися Олімпійськими.

Перші відомі Олімпійські ігри відносяться до 776 року до н. е. Вони були присвячені верховному богу грецького Олімпу Зевсу. На час проведення цих змагань мали припинятися всі військові дії та ворожнеча між полісами, але це правило часто порушувалося. Відомо, що ігри складалися із забігів на 190 м, перегонів на колісницях і пентатлону – п’ятиборства, що включало біг, боротьбу, стрибки в довжину, метання диска і списа.

Читайте також:  Зірка-довгожитель спростувала теорію появи чорних дірок

Після завоювання Греції римлянами традиція проведення Олімпійських ігор продовжилася до 393 року н. е., потім вони були заборонені як язичницьке явище. Ігри були відроджені 1896 року і стали головними спортивними змаганнями сучасності.

Історія Стародавньої Греції завершилася завоюванням її Олександром Македонським, а потім римлянами. Досягнення цієї цивілізації в політичному розвитку, науці, культурі та спорті стали надбанням усього людства.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я