Продовжуємо розповідати про німецьку політику та партії, які представляють інтереси громадян країни. У двох матеріалах ми вже розшифрували абревіатури ХДС/ХСС, тепер махнемося з правого флангу на лівий, не відходячи далеко від центру. Сьогодні ми розглядаємо СДПН, Соціал-демократичну партію Німеччини, її історію та сучасність.
СДПН: історія та сучасність – заснування та розвиток партії
Соціал-демократи — найстаріша та одна з найвпливовіших політичних партій Німеччини. Його історія налічує понад півтора століття, а його ідеї та політичні програми мали глибокий вплив на розвиток німецької держави та соціальну політику країни.
Партія виникла в 19 столітті – тоді голоси робітників почали звучати голосніше в усьому світі, і Німеччина не була винятком. СПД веде свою історію з 1863 року, коли в Лейпцигу Фердинанд Лассаль заснував Загальний німецький робітничий союз (Allgemeiner Deutscher Arbeiterverein). Через кілька років, у 1869 р. Август Бебель і Вільгельм Лібкнехт створив Соціал-демократичну робітничу партію Німеччини, і в 1875 році дві організації об’єдналися, що дало початок руху, який він відомий сьогодні. З самого початку партія відстоювала ідеї соціальної справедливості та рівності, права трудящих і вимагала демократичних реформ.
До кінця століття об’єднання стало масштабною і масовою політичною силою – і привернуло увагу влади. При Бісмарку її активісти піддавалися репресіям, але партія змогла вистояти і тільки зміцніла. У 1912 році соціал-демократи вже отримали більшість місць у рейхстазі Німецької імперії.
Під час Першої світової війни частина соціал-демократів співпрацювала з урядом, а інша виступала проти війни. Після розпаду Німецької імперії в 1918 році саме представники СДПН зіграли вирішальну роль у створенні Веймарської республіки. Канцлер Фрідріх Еберт, лідер партії, став першим президентом демократичної Німеччини.
Але, як відомо, століття Веймарської республіки було недовгим. Політична нестабільність, економічні кризи та поява радикальних рухів похитнули основу, на якій вона стояла. У 1933 р. Після приходу до влади Адольфа Гітлера СДПН стала єдиною партією, яка проголосувала проти закону про надзвичайні повноваження диктаторів. Невдовзі її заборонили, її учасників почали заарештовувати та репресувати. Партія пішла в підпілля, а її активісти приєдналися до антифашистського опору.
Після Другої світової війни соціал-демократи відродилися як одна з провідних сил демократичної Німеччини. Але СДПН знадобилися роки, щоб прийти до влади і почати реалізацію своїх ідей. Канцлер Віллі Брандт, який очолював країну з 1969 по 1974 рік, став символом нової, прогресивної Німеччини. Його Ostpolitik була спрямована на покращення відносин зі Східною Європою та Радянським Союзом, визнання НДР та сприяння миру в Європі. Його старання оцінили не тільки в самій країні – У 1971 році Брандт отримав Нобелівську премію миру.
Іншим важливим політиком у сучасній історії партії є Герхард Шредер. Він став канцлером у 1998 році, і під його керівництвом уряд провів масштабні реформи, спрямовані на лібералізацію ринку праці та скорочення соціальних витрат. Звучить так, ніби це могло засмутити «основний електорат», лівих, і так і сталося. Але, з іншого боку, Шредеру вдалося знизити безробіття та зміцнити економіку.
Ці заходи викликали суперечки: з одного боку, вони сприяли зниженню безробіття та зміцненню економіки, з іншого – призводили до посилення соціальної нерівності та відчуження частини традиційного електорату. Незважаючи на це, Шредер залишив значний слід у німецькій політиці, виступаючи за «новий центр» і більш активну німецьку зовнішню політику.
СПД: історія і сучасність, наші дні
Сьогодні СПД позиціонує себе як центристська соціал-демократична партія прагнучи поєднати економічну стійкість і соціальну справедливість. Ідеї, яких дотримувалися «прабатьки» (а вони підтримували марксизм), у перші післявоєнні роки партія модифікувала, віддавши перевагу принципам демократичного соціалізму. Як і її конкуренти з ХДС, СДПН виступала за поєднання соціальної справедливості та ринкової економіки. Метою об’єднання була не революційна перебудова суспільства, а демократичні реформи, спрямовані на поліпшення умов життя всіх громадян.
У 2025 році в програмі партії – рівність можливостей, захист працівників, перехід до зеленої економіки, цифровізація та сильніша Європа. Партія виступає за сильну соціальну державу, сталий розвиток, гендерну рівність та міжнародну співпрацю.
