Попередній рекорд, який протримався з 2018 року, складав 124 дні. Американка у травні сіла на свій велосипед у Чикаго. Через три з половиною місяці вона повернулася до цього міста, обігнувши земну кулю і проїхавши майже 29 тис. км.
Лаель Уїлкокс 38 років, вона проїхала велосипедом з Чикаго на схід до Нью-Йорка на березі Атлантичного океану.
Після чого вилетіла до Португалії і перетнула всю Європу до Грузії, потім проїхала Туреччину та Сирію, Австралію та Нову Зеландію, щоб з Анкоріджу на Алясці рушити назад до Чикаго. Весь шлях зайняв у велосипедистки 108 днів.
“Я брала участь у гонці, яка йшла від Канади до Мексики через Скелясті гори, п’ять разів. Я ганяла США і перемогла в загальному заліку, обійшовши навіть чоловіків”, – розповіла Вілкокс.
Жінка зізналася, що ніколи не брала участі в заїзді, який тривав би так довго, як цей – два тижні “в сідлі” були для неї максимумом.
Що вважається “навколосвітком” на велосипеді?
Оскільки океани заповнюють більшу частину поверхні Землі, навколосвітню подорож велосипедом здійснити неможливо.
Тому Книга рекордів Гіннеса встановила правила, щоб визначити, що вважається такою подорожжю.
Згідно з ними, Вілкокс мала проїхати не менше 18 тис. миль (майже 29 тис. км) і фінішувати там, де розпочала свій шлях.
Їй також потрібно було пройти дві точки, що є антиподами, тобто розташовані на протилежних сторонах Землі. У разі Вілкокс ними стали Мадрид (Іспанія) та Веллінгтон (Нова Зеландія).
Велопреса повідомила, що 108-денна поїздка Вілкокс, ймовірно, буде ратифікована як побиття рекорду в 124 дні, встановленого Дженні Грем із Шотландії у 2018 році.
Від холоду замерзала вода у пляшках
Планування маршруту було складним питанням логістики, і Вілкокс повідомила, що мала деякі обмеження при поїздці по Азії.
Водночас найважчою для неї виявилася ділянка, яка в розпал зими проходила територією Австралії та Нової Зеландії.
“Мої пляшки з водою замерзали, були дощ та вітер, і темніло близько п’ятої години вечора”, – поділилася Вілкокс.
Біда велосипедистів – автомобільний рух. За словами мандрівниці, вона намагалася вибирати другорядні чи тихіші дороги.
“На жаль, це змусило мене перетнути досить багато гір”, – розповіла жінка.
Була не одна в дорозі
На різних ділянках Вілкокса супроводжували інші велосипедисти.
Любителі подорожей могли стежити за поїздкою мандрівниці на її сайті, де було позначено маршрут та оновлювалась локація.
“Іноді вони їхали буквально п’ять хвилин, але кілька людей могли кататися зі мною цілий день”, – повідомила жінка.
На всьому маршруті її супроводжувала фотожурналістка Рю Каладайт, яка пересувалася машиною. Але здебільшого Каладайт не йшла за велосипедисткою впритул, як це зазвичай буває з машиною підтримки, і Вілкокс часто бачила супутницю тільки вечорами.
Велопоїздка в середньому тривала по 12 годин на добу. Вілкокс зупинялася в основному в готелях, але загалом спала на вулиці близько двох тижнів.
За словами спортсменки, новий заїзд став, “напевно, найвеселішою гонкою у моєму житті”.
