Канцлер Німеччини Олаф Шольц після важких переговорів досяг звільнення російських ув'язнених, у тому числі німецьких громадян. Але обмін не обійшовся без колючок. Німецькі прокурори виступали проти звільнення Вадима Красікова, російського кілера, який опинився в центрі історичного обміну ув'язненими між Сходом та Заходом.
Звільнення кілера Красікова: чому про нього сперечаються у Німеччині?
Визволення кілера Красікова стало предметом полеміки. Ми вже розповідали про це. Сьогодні додамо подробиць.
Прес-секретар повідомила, що напередодні угоди щодо обміну Міністерство юстиції Німеччини запросило офіційний висновок прокуратури про доцільність звільнення Красікова.
Установа висунула аргументи «на користь подальшого виконання» вироку Красікову.
Проте зрештою міністерство вирішило, що «аргументи проти подальшого виконання вироку» були переконливішими.
«Це пов'язано з тим, що подальше застосування санкцій створило б ризик серйозної шкоди Німеччині, її інтересам у сфері зовнішньої політики та безпеки».– Заявила прес-секретар.
За її словами, існують також «Головні суспільні та гуманітарні інтереси»включаючи «захист життя, здоров'я та свободи» громадян Німеччини та дисидентів, які перебувають у в'язницях у Росії.
Міністр юстиції Марко Бушманн у четвер заявив, що рішення звільнити Красікова було «особливо гіркою поступкою».
«Щоб дати 16 людям нове життя на волі, ми депортували до Росії засудженого вбивцю»– йдеться у заяві.
Опоненти кажуть, що обмін був нерівноцінним.
Крім того, він створює прецедент і може заохочувати Москву (і не лише Москву) брати заручників, утворюючи обмінний фонд. По суті щось подібне, як вважають, і сталося вже зараз чи не з усіма громадянами Німеччини, які стали учасниками обміну.
Видача Красікова частково знецінює велику, копітку роботу, яку запровадили органи правопорядку Німеччини у справі.
Канцлер Олаф Шольц визнав, що рішення про звільнення Красікова було важким.
Однак наголосив, що обмін був «правильним рішенням, і якщо ви мали якісь сумніви, ви їх втратите, поговоривши з тими, хто зараз на волі».
Росія повернула кілерів та шпигунів
Красиков, він же Вадим Соколов, визнано винним у вбивстві колишнього командира чеченських сепаратистів Зелімхана Хангошвілі. Це сталося у берлінському парку у 2019 році. У грудні 2021 року його визнали винним. Берлінські судді дійшли висновку, що вбивство було замовлено Москвою.
Кремль на той час розкритикував те, що він назвав «політичним» рішенням. Однак цієї п'ятниці Москва підтвердила, що Красіков був оперативником ФСБ Росії. На фотографії, поширеній російським державним агентством Sputnik, Володимир Путін вітає Вадима Красікова, коли російські громадяни, звільнені під час великого обміну ув'язненими із Заходом, прибувають до московського аеропорту Внуково 1 серпня.
Крім Красікова до Росії повернули осіб, яких вважають причетними до російської військової розвідки ГРУ – подружжя Артема та Ганни Дульцевих разом із двома дітьми, Павла Рубцова та Михайла Мікушина. Крім того, Росія отримала хакера Романа Селезньова, а також організаторів незаконних бізнес-схем Владислава Клюшина та Вадима Конощенка, вони допомагали Кремлю оминати міжнародні санкції.
Експерти наголошують на важливій деталі. Росія віддає журналістів, діячів культури, публіцистів та політиків, одночасно західні країни – кілерів та шпигунів, тобто людей, які були залучені до політичних убивств. За ними однозначно стоїть ФСБ чи інші російські силові структури.
Тим самим Росія зізналася у злочинах, визнала зацікавленість у цих людях, показала, що має безпосереднє відношення до тих убивств, що відбувалися за кордоном.
