Обмеження експорту іранської нафти, нові санкції США та обвал національної валюти починають бити за фінансовими інтересами вищого керівництва Корпусу вартових ісламської революції (КСІР) та згодом можуть посилити розбіжності всередині іранської верхівки. Таку думку у розмові з RTVI висловив професор політології Ратгерського університету, експерт із Близького Сходу Войтек Вольф.
За словами Вольфа, адміністрація президента США Дональда Трампа останнім часом стала ефективніше використовувати економічний тиск на Іран як інструмент переговорів.
«По-справжньому серйозним важелем є те, що іранська нафта не виходить. [на мировой рынок]. Це дуже впливає не лише на Іран, а й на державні компанії всередині країни і особливо на КВІР», — сказав Вольф у передачі «US: Обставини».
При цьому, на його думку, економічний тиск навряд чи сам собою примусить Тегеран капітулювати або негайно змінити свою політику.
«Економічний тиск має історично певний ефект. Воно не стане тією чарівною кулею, на яку хтось міг би сподіватися. Воно допоможе створити певну нестабільність. На жаль, воно сильніше вдарить у звичайних людей, ніж у представників еліти», — зазначив експерт.
Однак Вольф вважає, що нинішня ситуація відрізняється тим, що обмеження торкаються і фінансових інтересів представників КВІР. За його словами, після втрат серед вищого командування на керівні посади приходять люди, які розраховували отримати разом із новим статусом та фінансові можливості.
«Падіння ріалу, санкції та неможливість експортувати іранську нафту серйозно б'ють за очікуваннями вищого керівництва — за їхньою спроможністю заробляти та зберігати свої гроші», — сказав Вольф.
На його думку, у перспективі це може призвести до посилення внутрішніх протиріч.
«Але, знову ж таки, я думаю, що для цього буде потрібен час», — додав експерт.
29 вересня курс національної валюти Ірану досяг нового історичного мінімуму: на вільному ринку за долар давали понад 2,5 млн ріалів, повідомляє Associated Press (AP). Ще 2 вересня долар коштував близько 2,2 млн. ріалів. З початку війни іранська валюта неодноразово оновлювала антирекорди.
Reuters також пише, що американська блокада, що обмежує нафтовий експорт Ірану — одне з основних джерел надходжень до бюджету країни, — дедалі більше позначається на повсякденному житті іранців. У країні дорожчають продукти, ліки та житло, зростає безробіття, а частина компаній приватного сектору скорочує співробітників.
При цьому саме вплив економічної кризи на керівництво країни залишається менш очевидним. Вольф вважає, що у разі КВІР значення має не лише стан іранської економіки в цілому, а й скорочення фінансових потоків, пов'язаних з експортом нафти та обходом санкцій.
Вашингтон відкрито заявляє, що прагне перекрити такі джерела доходів. У серпні Мінфін США заявив про операцію «Економічний ізгой», мету якої відомство сформулювало як перекриття економічних каналів, що підтримують владу Ірану та КВІР. У Вашингтоні заявили, що виявили мережі, фінансові канали та посередників, які Тегеран використовує для продажу нафти та обходу санкцій.
29 вересня США ввели чергові санкції в рамках цієї кампанії проти десяти фізичних та юридичних осіб, яких Вашингтон звинувачує у сприянні закупівлі зброї та компонентів для іранського Міноборони. Під обмеження потрапили пов'язані з Іраном структури та особи, зокрема в Гонконгу та Пакистані.
Раніше американський Мінфін почав атакувати і фінансові канали, якими, на думку Вашингтона, користується КВІР. Зокрема, відомство заявило, що через рахунки, контрольовані підрозділом «Кудс» КВІР, у Bank Melli проходили мільярди доларів, а банк використовувався для переміщення коштів усередині Ірану та за його межами.
Адміністрація Трампа розраховує, що подібний тиск, зрештою, змусить Тегеран піти на поступки. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Іран рухається до економічного «катаклізму», а позбавлення країни доходів від продажу нафти одночасно обмежує можливості влади фінансувати військові програми.
Сам Тегеран стверджує протилежне. Представник КВІР Хоссейн Мохеббі 29 вересня заявив, що військовий та економічний тиск США не змусив Іран підкоритися. Більше того, КВІР звернувся безпосередньо до американців із закликом виступити проти політики адміністрації Трампа.
На тлі економічного тиску одночасно активізувалися спроби домовитись про припинення конфлікту. Представники США та Ірану проводять непрямі переговори через посередників. Тегеран запропонував знову відкрити Ормузьку протоку в обмін на припинення блокади іранських портів, розморожування активів і пом'якшення обмежень на продаж нафти.
Трамп пропозицію відкинув і заявив, що саме важке становище Ірану змушує його шукати угоди. При цьому президент 28 вересня спростував повідомлення ЗМІ про те, що сам запропонував Тегерану ослаблення санкцій та розморожування коштів в обмін на конкретні кроки щодо ядерної програми.
Президент Ірану Масуд Пезешкіан зі свого боку заявив, що Тегеран готовий до переговорів, але не погодиться на «тиск чи примус».
