Меніск – це хрящова прокладка всередині колінного суглоба. Вона розташовується між стегнової та гомілкової кісткою. У кожному коліні є два меніски – внутрішній та зовнішній. Меніск розподіляє навантаження усередині суглоба та працює як природний амортизатор. Так суглоб легше переносить рух та ударні навантаження. Особливо сильно коліна навантажуються під час спорту. Наприклад, при бігу, футболі чи тенісі. Однак, пошкодження може виникнути і без спорту.
Чому в Німеччині роблять дуже багато операцій
Німецькі медичні експерти вже кілька років обговорюють проблему. На їхню думку, операції на колінному суглобі проводять надто часто.
Зокрема, йдеться про артроскопію. мінімально інвазивної операції через невеликі проколи. У Німеччині вона вважається однією з найпоширеніших ортопедичних процедур.
Однак дослідження показують: при вікових ушкодженнях меніска хірургічне втручання часто не дає переваг перед консервативним лікуванням. Інакше кажучи, операція який завжди прискорює відновлення.
Коли операція справді необхідна
Бувають гострі травми. Наприклад, спортсмен різко повертає ногу і меніск рветься. У такому разі фрагмент тканини може застрягти у суглобі.
Тоді з'являються характерні симптоми:
- сильний біль;
- набряк коліна;
- відчуття блокування суглоба;
- обмеження руху.
У таких ситуаціях операція часто стає необхідною. При віковому зношуванні меніска лікарі зазвичай спочатку рекомендують лікування без операції. Тільки якщо біль та обмеження зберігаються, хірургічне втручання стає варіантом.
Як відбувається операція на меніску
Сьогодні хірурги зазвичай використовують артроскопію. Це щадний метод, при якому лікар вводить у суглоб мініатюрну камеру та інструменти.
Залежно від пошкодження застосовують два основних підходи:
- зшивання меніска, при якому розірвану тканину з'єднують швом;
- часткова резекція, коли пошкоджені ділянки видаляють, а краї хряща вирівнюють.
За будь-якої операції лікарі намагаються зберегти якомога більше тканини. Це важливо для нормальної роботи колінного суглоба. Терміни відновлення залежить від методу. Після зшивання меніска навантаження на ногу дозволяють приблизно через три місяці. Після видалення пошкоджених ділянок пацієнт може ходити значно раніше.
Що показало норвезьке дослідження
Цікаві результати здобула норвезька наукова робота OMEX. У дослідженні брали участь 140 пацієнтів із віковими розривами меніска. Половині учасників зробили операцію, інша група пройшла 12-тижневу програму фізіотерапії.
Результат виявився несподіваним. У довгостроковій перспективі вправи показали такі самі результати, як хірургічне лікування. Крім того, зменшення болю та функції коліна спостерігалося в обох групах. Навіть через 10 років дослідники не виявили різниці у розвитку артрозу.
Проте близько 20% учасників із групи тренувань пізніше все ж таки перенесли операцію.
Які методи лікування використовують без операції
Якщо розрив пов'язаний із зносом, лікарі у Німеччині частіше обирають консервативне лікування. Головна мета – зберегти тканину меніска та зміцнити м'язи.
Основні методи консервативної терапії:
- фізіотерапія та спеціальні вправи для зміцнення м'язів;
- терапія власною кров'ю (PRP), що стимулює відновлення тканин;
- акупунктура;
- магнітотерапія.
Однак важливо враховувати одну деталь. Багато з цих процедур належать до категорії IGeL. IGeL – це індивідуальні медичні послуги у Німеччині. Зтрахові каси зазвичай не сплачують їх, тому пацієнти платять за них самостійно.
Чому фізіотерапія відіграє ключову роль
Коли меніск пошкоджений, його функція, що амортизує, знижується. Тому навантаження на суглоб мають брати він м'язи. Саме тому фізіотерапевти радять регулярно виконувати вправи для зміцнення ніг.
За словами доктора фон Корфа, тренуватися краще щодня. Однак при сильному болю вправи варто тимчасово припинити та обговорити ситуацію з лікарем. Крім того, відновлення потребує часу. Як правило, м'язам потрібно від трьох до шести місяців, щоби стабілізувати суглоб.
Які звички допомагають знизити біль:
- вправи на одній нозі для зміцнення м'язів стегна та сідниць;
- тренування задньої поверхні стегна, наприклад, підтягування п'яти до сідниці;
- баланс-вправи на нестабільній поверхні;
- плавання, велосипед та швидка ходьба як щадні види активності;
- взуття з гарною амортизацією, особливо для бігу;
- тимчасова відмова від спорту з різкими поворотами, наприклад, футболу або тенісу;
- зниження зайвої ваги зменшення навантаження на суглоби.
