На кордоні Німеччини з Францією та Швейцарією сконцентровано велику кількість закладів для дорослих. Не дивно, що населені пункти там отримали назву Liebesdörfer — «Село кохання».
Розкажемо, чому прикордонні території Німеччини перетворилися на центр секс-туризму. Дізнайтеся, чому іноземці не шукають продажного кохання у себе на батьківщині, а їдуть за кордон.
«Села кохання» (Liebesdörfer): зручне розташування
«Села кохання» — жартівлива назва територій на кордоні Німеччини зі Швейцарією та Францією. У прикордонних містечках Саара та Баден-Вюртемберга справді велика кількість борделів та інших секс-закладів. Але так не завжди.
Спочатку в прикордонних містах налічувалося не більше десятка будинків розпусти. Сюди їхали на екскурсії виноградниками, щоб насолодитися архітектурою та середньовічним шармом. Але з 2017 року німцям довелося суттєво розширити інфраструктуру секс-туризму. Саарбрюккен і Кель розташовані поряд із французьким Страсбургом. А у Вайль-на-Рейні взагалі об'єднує відразу три країни: Німеччину, Францію та Швейцарію. Межі між країнами умовні, чи діє шенгенська угода. Тому громадяни прикордонних територій попрямували до Німеччини. Причина банальна — посилення законів про проституцію.
Юридична різниця щодо закладів для дорослих Німеччини, Франції та Швейцарії
Німеччину можна вважати центром секс-задоволення. Проституція визнана офіційною трудовою діяльністю з 2002 року. Кохання за гроші – така ж робота, як викладання німецької чи лікування пацієнтів. Дозволено борделі, організація та заняття проституцією. Клієнтів жриць кохання теж ніяк не карають і не засуджують.
Дівчата укладають договори на надання послуг, сплачують податки. Співробітниці борделів мають повний соціальний пакет: йдуть на оплачувані лікарняні та відпустки, а після досягнення 66 років отримують пенсію.
А з 2017 року у дівчат з'явився додатковий захист. Згідно оновленому закону Примушувати повію до сексу не можна. Все лише за взаємною згодою. Дівчата, які кохаються за гроші, повинні зареєструватися в спеціальному реєстрі. Далі потрібно регулярно проходити медичне обстеження та продовжувати ліцензію на інтимні послуги.
У Франції дедалі складніше. У 2017 році ухвалено закон, який забороняє клієнтам користуватися коханням за гроші. Проституція не переслідується згідно із законом: відповідає споживач. Штрафи сягають 1500€ за перше порушення. За кожне наступне доведеться платити ще більше. Саме тому з 2017 року сотні французів їздять по кохання на прикордонні території Німеччини.
У Швейцарії проституція легальна на багатьох територіях, але з обмеженнями. Кантони (територіально-адміністративна одиниця в країні) можуть встановлювати власні закони щодо кохання за гроші. Дівчата мають бути зареєстровані у реєстрі, але отримати ліцензію набагато складніше. Тим більше у Швейцарії більше практикують проституцію у квартираха не борделях. У Німеччині нерідко віддають під будинки розпусти та подібні заклади цілі квартали. Відповідно, спектр послуг набагато ширший, ніж у швейцарців.
«Села кохання» (Liebesdörfer): чому французи та швейцарці їдуть у Саар та Баден-Вюртемберг
На кінець 2024 року в Німеччині офіційно зареєстровано більше 32 000 повій. Видано понад 1600 ліцензій для борделів. І більшість припадає саме на Саар, Баден-Вюртемберг і Вайль-на-Рейні.
У Саарбрюкені завжди було багато дрібних крапок та великих борделів. За даними за 2024 рік, у місті працює мінімум 1700 дівчат у сфері інтимних послуг. У 2017 році спеціально для французьких туристів збудовано величезний будинок розпусти Paradise. Понад 4000 кв.м. відведено з його територію.
Місто Кель розташоване навпроти Страсбурга і відкриває французам доступ до території азарту та похоті. Більше 30 борделів, казино та клуби за інтересами чекають на туристів.
У Німеччині низькі ціни на проституцію. Дівчата встановлюють плату самі, але через велику кількість секс-робітниць відбувається демпінг. За один сеанс беруть 20–50€, а у більшості борделів дівчаток знімають на всю ніч за фіксованою та низькою ціною.
Різниця в юридичних аспектах щодо проституції зіграла на руку економіці Німеччини. На прикордонних територіях добре розвинена інфраструктура, працевлаштовані тисячі людей. Борделям, крім повій, потрібні адміністратори, кастелянші, прибиральники та інші фахівці. Дохід держави легалізації інтимних послуг обчислюється в мільйонах євро.
