Команда нейробіологів з Делаверського університету (США) виявили в мозку плодових мушок нейронну мережу, яка регулює сприйняття смаку і відчуття задоволення від їжі. За словами керівника дослідження Ліші Шао, саме ця схема допомагає мозку вирішувати, яка їжа здається «приємною» чи «здоровою». При цьому вчені знайшли пару унікальних нейронів, які буквально «змушують» організм продовжувати їсти навіть після насичення.
Як працює мозок, коли ми їмо
Наша поведінка тісно пов’язана із системою винагород мозку – складною мережею нейронів, які керує відчуттям задоволення, мотивацією та звичками.
Раніше вчені знали, що смакові рецептори розрізняють солодкий, солоний та інші смаки, а мозок оцінює їх значення. Однак залишається незрозумілим, як саме він вирішує, чи вважається смак «приємним» чи «корисним».
Плодові мушки, як і люди, припиняють їсти, коли відчувають насичення. Крім того, вони підбирають продукти, виходячи з потреб організму. Наприклад, в період розмноження самки воліють білкову їжу, необхідну для відкладання яєць, а самці їдять білок і цукор в рівних пропорціях.
Нейрони Фокса: Чому ми не можемо зупинитися
Під час експериментів вчені активували особливу пару нейронів, названих «Fox» через їхню форму, що нагадує вуха лисиці. Коли ці клітини збуджувалися, мухи продовжували їсти, хоча вже були ситі.
За словами Шао, ці нейрони є першою відомою областю мозку, де починається оцінка смаку як винагороди. Вчені вважають, що подібний механізм існує у ссавців, включаючи людину.
Якщо система винагороди порушується, мозок втрачає здатність розрізняти реальну потребу в їжі та задоволення від їжі. В результаті може розвинутися анорексія, булімія або компульсивне переїдання.
Чому дослідження важливі для медицини
За словами авторів, відкриття нейронів Фокса може містити ключ до нових методів лікування розладів харчової поведінки та залежностей.
Розуміння того, як мозок приписує «цінність» смаку чи досвіду, допомагає нам зрозуміти, чому люди продовжують їсти, навіть коли вони не голодні, або, навпаки, втрачають апетит під час стресу.
Крім того, результати показують, що процеси, які регулюють харчову поведінку, однакові у різних видів: Подібні хімічні сигнали діють у мозку мух і людей. Це робить плодову мушку цінним модельним організмом для вивчення нейробіологічних захворювань.
