У половині американських штатів дітей не вчать історії Голокосту. Навіть там, де такі програми існують, вони часто починаються в середній школі. До цього моменту у дітей вже сформовані стійкі уявлення про світ, а з ними й можливі упередження.
По-перше, рання освіта допомагає дітям зрозуміти дискримінацію та небезпеку мислення «ми проти них». Крім того, знайомство з фактами історії вчить поваги, співпереживання та відповідальності за власні вчинки. Отже, уроки Голокосту – це не лише минуле, а й виховання громадянина, який вміє розрізняти добро і зло.
Чому діти в США не вивчають історію Голокосту?
Незважаючи на велику кількість матеріальних і документальних доказів, майже дві третини молодих американців не знають, що під час Голокосту було вбито приблизно шість мільйонів євреїв. Ці дані взято з дослідження 2020 року. Ще 11% респондентів звинувачують у трагедії самих євреїв, а майже половина стикалися із запереченням Голокосту в Інтернеті.
Як наслідок, у Сполучених Штатах зростає хвиля антисемітизму.
Згідно з опитуванням ADL 2024 року, 71% єврейських батьків сказали, що їхні діти були жертвами антисемітизму в школі або були свідками подібних інцидентів серед своїх однолітків. З одного боку, американська влада та ЗМІ активно обговорюють дискримінацію в університетах. З іншого боку, майже не говорять про те, що ненависть починається задовго до коледжу.
«Після дванадцятої вже пізно»: урок Єви Мозес Кор
Письменниця Даніка Девідсон особисто стикалася з антисемітизмом. Її бос вважав прийнятним називати євреїв нацистами. Після того, як вона не погодилася, її звільнили.
Пізніше автор зустрівся з Євою Мозес Кор, яка пережила Аушвіц.
Єва розповіла, що в дитинстві бачила, як однокласники відверталися від неї тільки через те, що вона єврейка. Ніхто не допоміг, коли сім'ю відправили в гетто, а в десять років дівчинка потрапила в табір смерті.
«Треба встигнути охопити дітей до дванадцяти років, після цього упередження вже закріплюються», – сказала Єва Кор.
Ця фраза стала для письменника ключем до розуміння. Вивчення Голокосту має починатися з початкової школи, поки дитячий розум відкритий для нових знань і співпереживання.
Як навчити дітей говорити на складні теми
На думку Девідсона, вчити дітей можна без зайвих деталей, але чесно. Важливо пояснювати крок за кроком, відповідати на запитання та поважати чуйність дітей. Можна почати з історій про дискримінацію та несправедливість. Потім мова про депортації і лише потім про масові вбивства. Такий підхід допомагає дітям зрозуміти, що відбувається, не викликаючи страху.
Приклад успішного досвіду:
Кор Девідсон написав книгу з Авою Мозес Я буду тебе захищати («Я тебе захиститиму») Це історія про Голокост очима дитини. Книга допомагає молодшим школярам усвідомити цінність людського життя та протистояння ненависті. Історик Майкл Беренбаум зазначив, що автори знайшли рідкісний баланс між історичною точністю та доступністю для дітей.
Книга отримала визнання освітян і стала прикладом того, як потрібно говорити на складні теми.
В епоху соціальних медіа діти все більше наражаються на дезінформацію та теорії змови. Коли школа мовчить, Інтернет виховує замість вчителів. Тому освітяни та правозахисники закликають зробити навчання Голокосту обов’язковим у початкових школах. Раннє усвідомлення допомагає розвивати критичне мислення та захищає від маніпуляцій.
