Паризький суд визнав винними десятьох осіб у поширенні неправдивих слів про дружину президента Франції. Підсудні публікували образливі пости, в яких стверджували, що Бріжит Макрон нібито трансгендерна жінка.
Крім того, різницю у віці між подружжям – 24 роки – вони пов’язували з педофілією. Деякі публікації набрали десятки тисяч переглядів і викликали хвилю ненависті в мережі.
Переслідування Бріжит Макрон в Інтернеті та реальні наслідки
Вісім фігурантів справи отримали умовні терміни від чотирьох до восьми місяців. Один чоловік сяде у в’язницю на півроку без права умовно-дострокового звільнення.
Іншого учасника суд зобов’язав пройти спеціальний курс про шкідливість поширення ненависті в Інтернеті.
Таким чином, французька судова система продемонструвала, що наклеп у цифровому просторі має реальні наслідки.
Теорія змови та особиста позиція Бріжит Макрон
Перша леді не прибула на судові засідання, які відбулися в жовтні 2025 року. Проте в інтерв’ю телеканалу TF1 вона підкреслила, що подала позов не заради помсти. А також створити прецедент і захистити інших жінок, які стикаються з кібербулінгом.
За словами Макрона, Інтернет не повинен бути «зоною безкарності».
Її позицію підтримують багато французьких правозахисників, які зазначають, що такі випадки є важливим кроком у боротьбі з дискримінацією в Інтернеті. Фейкова версія про те, що Бріжит Макрон – трансгендерна жінка, з’явилася ще в 2017 році, коли Еммануель Макрон став президентом.
Відтоді ця неправдива історія поширилася в соціальних мережах і на конспірологічних сайтах.
Незважаючи на неодноразові заперечення, чутки продовжували циркулювати, підживлюючи атмосферу ворожості та упередженості. Тепер суд вперше поставив юридичну крапку в цій справі, показавши, що свобода слова не дорівнює свободі брехні.
Реакція суспільства
Справа стала символом боротьби з онлайн-агресією та дезінформацією. Французькі юристи вважають, що судовий процес може стати прикладом для інших країн, де кіберзалякування та фейкові новини часто залишаються безкарними. У сучасному світі наклеп в Інтернеті завдає не менше шкоди, ніж реальні дії.
Цифровий простір має підпорядковуватися тим самим законам справедливості, що й життя поза мережею.
Рішення суду отримало широкий резонанс. Деякі вважають це перемогою в боротьбі з фейковими новинами та ненавистю в Інтернеті. Інші вказують на необхідність досягнення балансу між свободою слова та захистом особистої репутації. Проте цей суд дав зрозуміти: навіть публічні особи мають право на захист від наклепу та приниження
