Сергій Семенець посвятив близько 13 років роботі ювеліром у Полтаві. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він добровільно долучився до лав війська. У 2024 році зазнавши тяжкого поранення і втративши ногу. Після лікування та реабілітації ветеран повернувся до улюбленої справи — відкрив ювелірну майстерню у Рівному, отримавши на розвиток власного бізнесу грант у розмірі 500 тисяч гривень.
Звільнившись із війська, Сергій почав брати участь у спортивних змаганнях для ветеранів. Водночас не залишаючи думок про повернення до ремесла, якому віддав чимало років до війни. Зрештою це й привело його до Рівного, де він заснував власну ювелірну майстерню.
Працював майстром-ювеліром у Полтаві
Близько 13 років Сергій Семенець працював майстром-ювеліром у Полтаві. Робота з жовтим металом його вдихала. Та коли почалася велика війна, він добровольцем вирушив на фронт. Його зарахували до окремої розвідувальної роти.
Сергій та його побратими перебували на найгарячіших напрямках бойових дій. Ходили, як кажуть, лезом ножа. У 2024 році ворожий дрон залетів у бліндаж, де перебував Сергій. Він устиг побачити спалах вибуху і втративши свідомість. Побратими надали першу невідкладну медичну допомогу. Поранення виявилося дуже серйозним, тому довелося ампутувати ногу. Це, між іншим, була не перша його бойова травма.
Вчився ходити заново
Реабілітацію Сергій Семенець проходив у Рівненському обласному клінічному госпіталі. Протез йому поставила фірма “Аванті”. Треба було заново вчитися ходити.
Почавши брати участь у турнірах зі стронгмену, які започаткував Василь Вірастюк. Потім у рамках чемпіонату України приєднався до змагань з волейболу сидячи серед учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Спершу виступавши за полтавську команду, нині захищає кольори рівненської.
– Для ветеранів війни участь у таких соціально-реабілітаційних проектах є дуже важливою. Вони відволікаються від поганих думок, знаходять нових друзів– Говорити Сергій Анатолійович. – Я вдячний за допомогу рівненським волонтерам.
На жаль, є чимало хлопців, які закриваються у собі, світ для них звужується до власної кварти чи будинку. Тому важливо їх підтримати насамперед морально.
Сергія не полишала думки знову відкрити ювелірну майстерню. У Полтавському ветеранському центрі пройшов навчання у межах грантової програми. Але в рідному місті, де, до речі, проживає його мати Світлана Олександрівна і дружина Наталя, не знайшлося гарного місця для відкриття ювелірної майстерні.
Тож свій вибір зупинив на Рівному, в якому в нього теж багато друзів. У Рівненському обласному центрі зайнятості успішно захистивши бізнес-план для отримання гранту на власну справу. Його сума становила 500 тисяч гривень.
Створивши два робочі місця
Для ювелірної майстерні пан Сергій приглянув місце у торговому центрі «Екватор». Спочатку за власні кошти купивши меблі, деякі інструменти, заплативши за оренду. Через місяць, отримавши грантові гроші, придбав дороговартісне обладнання для лазерної пайки, гравірування тощо.
– Важливо було, щоб про нас якнайбільше людей почуло– продовжує розмову Сергій Анатолійович. – Тому я підготував флаєри, відкрив сторінку в Істаграмі, Гугл крапку. А далі «заговорило» сарафанне радіо.
Та найкраща реклама – це задоволені клієнти. Ми отримали від них вже понад 70 позитивних відгуків!
На виконання грантових умів створивши два нові робочі місця. До мене півроку тому прийшла 25-річна Вікторія Місюк, яка вже мала базові навички у ювелірній справі. Тепер вона наполегливо вдосконалює свою майстерність.
Держава надає ветеранам істотну підтримку грантами. Тут зацікавленість з обох сторін. Я повертатиму кошти державі налогами.
Пан Сергій задоволений, що відкрив ювелірну майстерню у Рівному. Говорить, що йому подобається місто і люди. Воно стало для нього іншою домівкою.
Джерело: Рівне Вечірнє
