За шкірним небезпечним викликом — людина, яку вдома чекає батьківщина. Історію свого колеги-вибухотехніка Сергія Мічуді розповіли в обласній поліції:
– Для більшості людей ранок починається з кави та звичних справ. Для фахівців вибухотехнічної служби — з інструктажу, перевірки спорядження та готовності будь-якої миті виїхати туди, де може чатувати смертельна опасность.
Ми ніколи не знаємо, чим завершиться наступний виклик. Тому до шкірного ставимося так, ніби загроза є реальною, — каже майор поліції Сергій Мічуда.
Після інструктажу поліцейські перевіряють спеціальне обладнання, розподіляють обов’язки та заступають на чергування.
Коли на спецлінію 102 надходити повідомлення про підозрілий предмет, замінування, приліт ворожих БПЛА чи їх уламків, вибухотехніки оперативно визначають склад групи та вирушають на визов.
На місці поспіху немає. Тут ціна шкірного необдуманого кроку дуже висока.
– Найперше ми оцінюємо обстановку. Лише після цього визначаємо подальші дії. Наш головний пріоритет — безпека людей та особового складу, — пояснює вибухотехнік.
У роботі шкірна деталь має значення. Залежно від ситуації поліцейські використовують різне спеціальне спорядження. Зазвичай достатньо стандартних засобів захисту, але іноді доводиться працювати у важкому вибухозахисному костюмі. Одягнути його самотужки практично неможливо – допомагають колеги.

За роки служби Сергій Мічуда побував на сотнях викликів. Одні виявлялися хибними, інші — становили реальну небезпеку. Та передбачити це заздалегідь неможливо:
Підозрілий пакет, дитяча іграшка, залишений рюкзак… Ми не маємо права припускати, що це дрібниця. Кожен предмет перевіряємо так, як це вибуховий пристрій
Серед усіх службових виїздів один закарбувався в пам’яті особливо.
Це було на Харківщині під час виконання бойових завдань. Вибухотехніки прямували кризою до безпілотника, який після ураження впав на замерзле озеро.
Ми обережно йшли до нього льодом, кожен крок — виважень. А потім побачили, як цим озером їде автомобіль. А ми переживали, чи не трісне крига під нами, а тут авто на льоду, — з усмішкою пригадує Сергій.

Найбільше, зізнається поліцейський, засмучує людська необережність.
Іноді люди намагаються самостійно оглянути чи навіть перенести підозрілий предмет. Або взагалі проходять повз і нікому не повідомляють. Так робити категорично не можна.
Незважаючи на небезпечну службу, після зміни Сергій поспішає туди, де завжди спокійно і затишно — додому. Там його чекають дружина, дві донечки та лабрадор Рокі. Саме батьківщина допомагає залишити позаду напружений день, відновити сили і знову відчути, заради чого він щодня одягає поліцейську форму. Дитячі обійми, щирі усмішки та сімейні вечори стають найкращою нагородою після складних виїздів.

Вибухотехнік закликає жителів Рівненщини бути уважними та прискіпливими, не нехтувати правилами безпеки:
– Якщо ви побачили підозрілий предмет – не торкайтеся його. Відійдіть на безпечне відстань, попередьте інших і одразу телефонуйте на 102 або 112. Бережіть собі та своїх близьких. Людське життя — найвища цінність.
Джерело: Рівне Вечірнє




















