У Німеччині обговорюють скорочення виплат за лікарняними у перший день хвороби. Роботодавці прагнуть знизити витрати, а профспілки та експерти попереджають про ризик зараження та погіршення здоров'я співробітників. Пропонуються альтернативи, такі як моделі часткового лікарняного.
На підприємствах у Німеччині прагнуть скоротити лікарняні
У Німеччині співробітники в середньому пропускають понад 15 робочих днів на рік через хворобу. В даний час підприємства в Німеччині прагнуть скасувати виплати через хворобу в перший день появи симптомів.
За словами Олівера Бете, генерального директора страхової компанії Allianz insurance group, Німеччина зараз є «чемпіоном світу за кількістю лікарняних».
Однак у лікарів інша точка зору. “Те, що я спостерігаю у своїй практиці в даний час, точно відповідає останнім звітам медичних страхових компаній: все більше людей звертаються до мене з гострими інфекціями”, – сказав DW Маркус Байєр, федеральний голова асоціації лікарів загальної практики Німеччини. Якоюсь мірою це все ще пізній ефект пандемії».
Клаус Рейнхардт, президент Німецької медичної асоціації, також вважає зростання кількості інфекцій основною причиною рекордної кількості хворих людей. «Удавати хворим – це не масове явище», – сказав він. Після пандемії коронавірусу все більше людей почали брати відпустку через інфекційні захворювання. Протягом двох-трьох років карантину профілактика інфекцій набула дещо іншого значення.
“Що ще більш тривожно, так це те, що все більше і більше пацієнтів страждають від психічних захворювань та хронічних болів”, – сказав Байєр. «Часто це також дуже захворювання, що мають тривалий характер».
Старіння робочої сили
З грудня 2023 року пацієнти в Німеччині отримали можливість зателефонувати своєму лікарю загальної практики та попросити відпустку через хворобу максимум на п'ять днів.
“Немає абсолютно жодних підстав вважати, що високий рівень захворюваності пов'язаний з можливістю записатися на прийом до лікаря по телефону”, – сказав Байєр. «Зрештою, це можливо лише для людей, які є зареєстрованими пацієнтами у клініці, до якої вони звертаються, де відома їхня історія хвороби. Ми не спостерігаємо жодних значних масштабів зловживань».
Рейнхардт сказав, що введення лікарняних листів, які можна відправляти роботодавцям та медичним страховим компаніям в електронному вигляді, сприяло збільшенню кількості лікарняних днів у Німеччині. Раніше не всі пацієнти надавали свої довідки до медичних страхових компаній, тому не всі лікарняні листи реєструвалися.
“Ми спостерігаємо, що середній вік населення і робочої сили зростає”, – сказав Рейнхардт, – “А разом з цим збільшується кількість хронічних захворювань і днів непрацездатності”.
«Це правильно»
Бете, генеральний директор страхової компанії, нещодавно запропонував скасувати виплати через хворобу в перший день появи симптомів. За його словами, це могло б заощадити 40 мільярдів євро на рік.
Пропозиція була зустрінута шквалом критики. Конфедерація профспілок Німеччини попередила про пов'язані з цим витрати та ризик зараження та нещасних випадків через подальше зростання кількості людей, які заявляють про хворобу на роботі. Профспілка металургів Німеччини назвала обурливим та згубним звинувачення працівників у тому, що вони прикидаються хворими.
Байєр сказав, що вимушена робота у хворому стані або без збереження заробітної плати насамперед торкнеться людей, які не можуть дозволити собі втратити денну заробітну плату.
Клаус Міхельсен, головний економіст Німецької асоціації науково-дослідних фармацевтичних компаній, сказав, що оплату лікарняних у перший день появи симптомів було запроваджено для того, щоб люди не приходили на роботу хворими. «Причина, через яку в 1970-х роках було скасовано неоплачувану лікарняну, полягала в тому, щоб люди не могли заразити своїх колег. По суті це правильний крок», — пояснив Міхельсен.
Інші країни також шукають вирішення проблеми, оскільки зараження інфекційними захворюваннями на робочому місці стає все більш поширеним явищем. Ось чому Міхельсен рекомендує звернути увагу на Скандинавію: «У Швеції, наприклад, успішно впроваджено модель часткової відпустки через хворобу, яка, крім іншого, дозволяє працювати з дому у разі незначних захворювань».
В Іспанії та Греції не виплачується допомога через хворобу в перший день появи симптомів. У таких країнах, як США, Канада, Японія та Південна Корея, немає універсальних посібників щодо хвороби. Проте вкрай малоймовірно, що Німеччина, яка однією з перших у світі запровадила загальну оплату лікарняних у 1884 році, спробує торкнутися такої спірної теми. Закон гарантує отримання 100% заробітку терміном до шести тижнів з першого дня хвороби.
“Ми повинні посилити профілактику як складову частину системи охорони здоров'я”, – заявив Міхельсен. “Заходи раннього виявлення або навіть просто відвідування, наприклад, занять з приводу болю в спині можуть швидше виявити захворювання або полегшити їх наслідки”.
