Влада Берліна розглядає експропріацію російських будинків у Карлшорсті за порушення законодавства про житло.
Експропріація російських будинків у Берліні: політика чи комерційні?
Тридцять років тому радянські війська покинули Німеччину. І вони залишили після себе порожні будівлі в Берлінському районі Карлшорст. Сьогодні ці “російські будинки” можуть стати об'єктом примусового відчуження. Експропріація російських будинків у Берліні розглядається владою на основі порушення заборони на не використання приміщень.
Історія радянської присутності в Карлшорсті
Ці будинки несуть спеціальне дипломатичне та історичне навантаження. Хоча будівлі були побудовані в 1920-1930-х роках, це місце мало особливе значення для Радянського Союзу та пізніше Росії. Поруч 8 травня 1945 року в тодішню палату офіцерів було підписано безумовну здачу Вермахту.
Карлшорст став закритою територією та штаб -квартирою Радянської військової адміністрації. Радянська армія використовувала не лише казарму для солдатів у Карлшорсті, але й вілли для розміщення офіцерів з сім'ями. Заборонена зона поступово зменшувалася, але радянські війська залишилися до 1994 року.
Дипломатичні тонкощі та юридичні нюанси
Після возз'єднання Німеччини більшість військових об'єктів перевели Берлін на землю та Федеральний департамент нерухомості. Але 3 житлові блоки в Карлшорсті все ще належать Російській федерації. Росія як власник, очевидно, дозволяє нерухомості руйнуватися.
Зовні, непомітно, так що будинки подаються та підтримуються в порядку. Це порушує Берлінську заборону на нецільоване використання житла. Крім того, роль пам'ятників для одного з будинків відіграє роль. Відповідно до пункту 17 закону про захист пам’яток, якщо пам’ятник знаходиться під загрозою, експропріація можлива.
Можливий експропріація “російських будинків” у Берліні
Ключове питання: чи користуються російські будинки дипломатичним імунітетом? Комплекс належить Росії-іноземній державі, яка зараз перебуває під санкціями через війну в Україні.
Со -катальні “консульські території”, як визначає Віденська угода 1961 року, не підпадають під заборону Берліна на неправильне використання. Хто дивиться на будівлі на вулиці, не знайде ні домогосподарства, ні дипломатичної діяльності.
Сенатський офіс з питань міської забудови, оголошений влітку 2024 року:
“Порожні житлові будівлі на Андеракер -Страссер/Кутовий Koenigsvinter Strasse, а також Еренфельс Страсс/кут, Лореле Страссе не є дипломатично використовуваними ділянками”.
Міністерство закордонних справ підтвердило:
“Нерухомість, зазначена вами, не є” приміщеннями представницької служби “у сенсі Віденської конвенції про дипломатичні відносини. Тому вона не знаходиться під спеціальним захистом дипломатичної нерухомості. Власник має однакові права та зобов'язання, як і будь -який інший власник”.
Прецедент з Тюнінгії та перспективи
У випадку експропріації Росії з міркувань захисту пам'ятників це стане лише другим випадком такого роду в Німеччині після 1990 року. Перший стався у 2018 році в Тюриндії. Замок RainHardsbrunn був забраний у приватного власника після того, як він поховав його з іпотекою 9,2 мільйона євро і дозволив йому обвалюватися.
Районна адміністрація Ліхтенберга через юридичний департамент надіслала запит Міністерству закордонних справ про уточнення питання компетенції.
“Якщо це підтвердило, – оголошує районну адміністрацію, “На наступному етапі буде юридично вивчити, які точні можливості застосовувати поточні правила заборони на неправильне використання”.
Що станеться з територіями після можливої експропріації, ще не визначено. Поки що лише власник, Росія, зараз виграний з юридичних невизначеностей у Берліні в Берліні.
