На кінець листопада минулого року в Німеччині проживало 10 253 громадян Сирії, які підлягають депортації. Але всім, крім 884 з них, надали тимчасовий дозвіл на перебування. Ось це число, 884, і є, мабуть, ті, хто, швидше за все, покинуть Німеччину. Хоча не факт. Загалом, зважаючи на все, німцям доведеться жити з сирійцями завжди.
Роком раніше в реєстрі іноземців налічувалося близько 974 тисяч громадян Сирії.
За останніми даними про набуття громадянства в Німеччині (2024 рік), кількість натуралізацій досягла рекордного рівня в 291 955 осіб. З них 83 150 осіб – понад чверть – були сирійцями.
2023 року натуралізувалися понад 75 тисяч сирійців.
Багато сирійців добре затребувані в Німеччині і роблять свій внесок у її економіку. Побічно вони беруть участь у вирішенні демографічних проблем. Поодинокі кримінальні ексцеси не можуть вплинути на логіку інтеграції, хоч би скільки обурювалися з цього приводу політики-популісти. Відповідь на ці ексцеси — не масові депортації, а надійна профілактика та гарантії торжества закону.
Плюси німецько-сирійської асоціації переважують мінуси.
Небезпеки немає, але депортація негуманна
Нещодавно кілька німецьких судів ухвалили, що сирійці більше не наражаються на небезпеку у своїй країні.
Так, адміністративний суд Дюссельдорфа дозволив депортацію двох сирійців до Дамаску та Латакії після того, як їхні заяви про надання притулку були відхилені.
При цьому у відповіді уряду Німеччини на запит Лівої партії йдеться, що гуманітарна ситуація в країні походження залишається важкою. Майже 70% населення залежить від гуманітарної допомоги.
Та й у військовому відношенні ситуація в Сирії “як і раніше нестабільна” і загрожує гарячою ескалацією, а не просто гібридними акціями.
Значить, повертати сирійців до Сирії негуманно і ще довго гуманно. Можливо, ніколи не буде.
А Німеччина надає мігрантам та біженцям такі умови життя, які навряд чи досяжні у 99 відсотках інших місць на білому світі. Країна цим пишається.
