Синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДВГ) вважається одним із найпоширеніших розладів нейророзвитку у дітей. Однак симптоми у пацієнтів можуть сильно відрізнятися. Наприклад, одні діти мають проблеми з концентрацією. Інші виявляють виражену гіперактивність чи імпульсивність.
Як вчені вивчали мозок дітей
Дослідницька група під керівництвом вченого Цийонга Гуна із Сичуанського університету провела масштабний аналіз. Фахівці вивчили мозок тисячі дітей із СДВГ. Дослідження проходили у клініках Китаю та США.
Спочатку вчені використали комп'ютерну томографію. Цей метод дозволяє отримувати детальні зображення мозку за допомогою рентгенівських променів. Потім фахівці застосували алгоритм машинного навчання, який виявляв структурні особливості мозку.
До аналізу включили сотні сканів мозку дітей із СДВГ і без цього діагнозу. Після обробки даних програма створила спеціальні карти поверхні мозку. Вони показують форму сірої речовини – області, де розташовані тіла нервових клітин.
Що таке СДВГ
СДВГ – це розлад нейророзвитку, який найчастіше проявляється в дитинстві. Воно пов'язане з особливостями роботи мозку та впливає на увагу та поведінку.
Основні симптоми СДВГ:
- неуважність;
- гіперактивність;
- імпульсивність.
Алгоритм виявив кілька типів розладу
Коли дослідники порівняли дані, алгоритм виявив чотири групи. Одна з них включала дітей без діагнозу. Інші три групи складалися з дітей із СДВГ.
Таким чином вчені дійшли важливого висновку. СДВГ може містити кілька різних біологічних форм. Крім того, додаткова перевірка підтвердила стабільність результатів.
Три біотипи СДВГ
Дослідження показало, кожен тип відрізняється як будовою мозку, а й симптомами.
Чим відрізняються три типи СДВГ:
- Перший тип: виражені неуважність, гіперактивність та імпульсивність;
- Другий тип: сильна гіперактивність та імпульсивність при менш виражених проблемах уваги;
- Третій тип: основні проблеми пов'язані з концентрацією уваги.
Вчені також виявили різницю в окремих ділянках мозку. Наприклад, зміни зачіпають лобову частку, яка відповідає за контроль поведінки. Крім того, важливу роль грає палідум – структура, пов'язана з рухом.
У другому типі зміни торкаються зв'язку між палідумом і поясною звивиною. Ця область входить у лімбічну систему та бере участь у обробці емоцій.
Можливі нові методи лікування
Дослідники припускають, що різницю між типами може бути пов'язані з нейромедиаторами. Це хімічні речовини, що передають сигнали між нервовими клітинами. У різних галузях мозку кількість рецепторів цих речовин може відрізнятися. Таким чином це може пояснити різницю між формами СДВГ.
Якщо майбутні дослідження підтвердять ці результати, медицина може змінити підхід до лікування. Лікарі зможуть підбирати терапію точніше. Наприклад, лікування адаптуватимуть під особливості мозку конкретного пацієнта.
