Підґрунтя цього візиту Мерца цілком зрозуміле. Найбільша економіка ЄС прагне диверсифікувати ключові торговельні та енергетичні партнерства. У бурхливому світі, де президент США Трамп підірвав давні трансатлантичні безпекові та економічні зв’язки, Німеччина прагне зміцнити альтернативні відносини по всьому світу. Принаймні в економіці. Але монархії Перської затоки також сприймаються як зона політичної стабільності на тлі загроз світовому порядку з боку Ірану та Росії. Чи варто в цьому контексті відмовлятися від проблеми прав людини в цьому регіоні?
“У геополітичному середовищі, в якому ми працюємо, ми повинні активізувати партнерство з важливими та впливовими державами в усьому світі. До них входять країни Перської затоки”, – сказав високопоставлений німецький чиновник перед поїздкою Мерца.
Другий чиновник сказав, що Німеччина хоче «зміцнити торгові та експортні можливості, збільшити та стимулювати іноземні інвестиції» та «диверсифікувати наші ланцюжки поставок… особливо в енергетичному секторі».
Німеччина має довгу історію експорту оборонної продукції та укладення великих інфраструктурних угод у регіоні Перської затоки, чиї багаті монархії, у свою чергу, використовували свої енергетичні ресурси для інвестування в німецькі корпоративні гіганти, від Volkswagen до Deutsche Bank.
Коли вторгнення Росії в Україну в 2022 році призвело до різкого скорочення поставок російських енергоносіїв, Берлін звернувся до Дохи з проханням збільшити імпорт скрапленого природного газу, дозволивши йому пережити наступну зиму. У свою чергу, Саудівська Аравія та інші країни Перської затоки прагнуть диверсифікувати свою економіку, зменшуючи свою залежність від нафти та газу та інвестуючи значні кошти в такі сектори, як відновлювана енергетика, туризм, логістика та штучний інтелект.
Берлін посилив зусилля, щоб зменшити свою залежність від американського СПГ, і має намір все більше покладатися на зелений водень, вироблений саудівцями за допомогою відновлюваної енергії, щоб досягти своїх кліматичних цілей.
Коли стабільність тріщить по швах, потрібні союзники
Мерц відвідав Індію минулого місяця незадовго до того, як ЄС і південноазіатський гігант уклали торгову угоду, яку привітав Берлін, який також прагне якнайшвидшої реалізації угоди з південноамериканським блоком Меркосур.
«У контексті геополітичної напруженості та глобальної перебудови подальше зміцнення відносин із країнами Перської затоки надсилає важливий сигнал», — заявила Федерація німецької промисловості.
Представники бізнесу закликали Берлін «діяти в якості рушійної сили» в поточних переговорах щодо угоди про вільну торгівлю між ЄС і ОАЕ, а згодом і з Радою співробітництва Перської затоки.
Андреас Ленц, експерт з економіки та енергетичної політики з парламентської групи Мерца, сказав, що регіон Перської затоки має значний потенціал для німецького бізнесу.
«Регіон дуже зацікавлений у німецьких технологіях», зокрема в автомобільній, хімічній, машинобудівній та медичній промисловості, сказав Ленц Phoenix TV.
Для Німеччини, як країни з експортоорієнтованою економікою, стабільність на Близькому Сході має велике значення, зокрема для забезпечення безпеки ключових морських шляхів.
Делікатне питання прав людини, здається, не стоїть на першому плані
Мерц також займатиметься питаннями прав людини в регіоні? Ленц зазначив, що будь-які відкриті прояви «моральної зарозумілості» були б «скоріше контрпродуктивними». Ймовірно, він натякає на риторику колишнього міністра закордонних справ Анналени Бербок. Це характерний прагматизм на межі ділового цинізму. Саме так нещодавно Німеччина вела себе з режимом Путіна, який знищив паростки демократії в Росії.
У середу речник уряду лише сказав, що “питання, щодо яких у нас різні думки, обов'язково будуть розглянуті”. Можливо, прозвучать якісь ритуальні фрази, але на якісь суттєві зміни у сфері прав людини в авторитарних державах Сходу сподіватися важко.
У будь-якому разі не можна сказати, що там влада воює з народом, як це відбувається в Ірані. Або що тамтешні режими войовничо атакують якісь інші країни. Мерц відвідує Ер-Ріяд, Доху та Абу-Дабі в період високої політичної напруги, викликаної кривавим придушенням повстання в Ірані.
Мерц не соромився висловлювати свою зневагу до керівництва Тегерана, минулого тижня засуджуючи «режим, який може утримувати владу лише шляхом насильства та терору проти власного населення».
Все дізнається в порівнянні. Монархії Близького Сходу не виглядають демонічними на тлі покидьків-аятолл чи войовничих кремлівських братів. Однак це не усуває проблему.
