Канцлер Фрідріх Мерц визнав, що ведуться переговори з європейськими державами щодо ядерної зброї. «Ми намагаємося це вирішити». Водночас Німеччина не може мати власної ядерної зброї, оскільки це суперечить як мінімум двом міжнародним договорам. Нагадаємо: на відміну від Франції, Великої Британії та США, Німеччина не є ядерною державою.
Потрійна коаліція плюс США
Мерц сказав, що інтенсивний діалог про «ядерний щит» Німеччина грає з Францією. Глава німецького уряду очікує, що буде досягнуто спільного рішення «протягом наступних кількох тижнів».
«Німеччина взяла на себе зобов’язання у двох міжнародних договорах не мати власної ядерної зброї. Один — це угода про об’єднання Німеччини після холодної війни. Другий — це Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, учасником якого ми є. Отже, наявність ядерної зброї в Німеччині не є нашим повноваженням чи відповідальністю, але це не означає, що ми не ведемо переговори з іншими європейськими державами щодо спільного ядерного стримування», – сказав канцлер.
Він підкреслив, що дискусії «на дуже ранній стадії і не суперечать спільному використанню ядерної зброї зі Сполученими Штатами».
«Це може бути доповненням, як зараз відбувається, наприклад, з Францією та Великобританією», – зазначив Мерц.
«Ми знаємо, що нам доведеться прийняти деякі стратегічні та військово-політичні рішення. Але час для цього ще не настав. Ми ведемо стратегічні дискусії з цього питання з відповідними країнами», – резюмував він.
Американський ядерний арсенал у Німеччині
Концепція НАТО передбачає спільне використання ядерних ресурсів. З відкритих джерел (станом на початок 2026 року) точна кількість ядерних бомб США на території Німеччини офіційно не розголошується ні Вашингтоном, ні Берліном. Це частина політики «ні підтвердити, ні спростувати».
Найавторитетніші незалежні оцінки експертів з ядерної зброї (Federation of American Scientists – FAS, Bulletin of the Atomic Scientists, Hans Kristensen та інші) свідчать про такі цифри за 2025–початок 2026 років.
Більшість джерел оцінюють: близько 20 ядерних бомб B61 (в основному модернізовані B61‑3/-4, з поступовим переходом на B61-12). Більш консервативні оцінки (деякі джерела ICAN, деякі оновлення за 2025 рік): 15 бомб.
Це тактичні (нестратегічні) гравітаційні бомби B61, які зберігаються в безпечних підземних сховищах WS3 на базі Бундесверу. Але модернізація йде. Старі B61‑3/-4 замінюються на B61-12 (точніший, зі змінною потужністю до 50 кт). На початку 2025-2026 років незрозуміло, скільки саме B61-12 вже було поставлено в Європу. Можливо, перші кілька.
Одночасно коди управління та активації – виключно в США (Посилання на дозвільну дію). Німеччина надає літаки (наразі Tornado, F‑35A очікується у 2027–2028 роках) і пілотів у рамках спільного використання ядерної енергії НАТО.
У рамках стратегії ядерного стримування НАТО Німеччина могла б надати винищувачі у разі нападу. Вони могли бути оснащені американськими ядерними бомбами, які зберігаються в країні.
Загальна картина для Європи (FAS Nuclear Notebook, січень 2025) така. Загалом на шести авіабазах у п’яти країнах НАТО (Бельгія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Туреччина) розміщено близько 100 американських тактичних бомб B61. Часто вони розподіляються між країнами приблизно рівномірно. 15–20 на основу (Büchel, Kleine Brogel, Aviano, Ghedi, Volkel, Incirlik). У Німеччині – тільки на авіабазі Бюхель (земля Рейнланд-Пфальц).
Усі ці цифри є приблизними, заснованими на витоках, супутникових фотографіях, заявах політиків та аналізі інфраструктури бази.
Денуклеаризація?
Наприкінці минулого року президент США заявив, що Вашингтон веде переговори з Москвою та Пекіном щодо можливого процесу денуклеаризації. За його словами, всі три сторони нібито зацікавлені в скороченні ядерних арсеналів на тлі зростання глобальної напруженості та дискусій про нову архітектуру безпеки. Підтвердження з Москви та Пекіна не надходило.
Сполучені Штати Америки та Росія мають найбільші запаси ядерних боєголовок, які обчислюються тисячами. У разі прямої ядерної війни між цими країнами наслідки можуть бути фатальними для всієї планети.
Тим часом 27 січня вчені перевели символічний «годинник Судного дня» на рекордний час близько півночі. Стрілки хронометра перемістилися з 89 на 85 секунд до 00:00.
