Будинок, у якому колись жив нацистський комендант табору смерті Освенцім, буде перетворено на дослідницький центр боротьби з антисемітизмом та екстремізмом, повідомила американська некомерційна організація.
У будинку коменданта Освенцима розміститься центр дослідження антисемітизму
Колишній будинок Рудольфа Хесса, найстарішого коменданта табору Освенцім, відкриється для публіки завтра, 27 січня, у 80-ті роковини звільнення табору Червоною Армією. Докладніше про те, що тепер буде у будинку коменданта Освенціма.
«Проект боротьби з екстремізмом (CEP) перетворить колишній Будинок коменданта на Дослідницький центр Освенциму з питань ненависті, екстремізму та радикалізації (ARCHER)»– йдеться у прес-релізі некомерційної організації.
«Звичайний будинок найбільшого масового вбивці тепер перетвориться на незвичайний символ» боротьби з екстремізмом та антисемітизмом, заявив Марк Уоллес із CEP.
Розташований безпосередньо поряд з табором, що став символом Голокосту, будинок з великим садом, де жили Хес і його сім’я, нещодавно був показаний у премії «Оскар» фільму Джонатана Глейзера «Зона інтересу» за романом Мартіна Еміса.
Центр буде спроектовано та створено у співпраці з польсько-американським архітектором Даніелем Лібескіндом, найбільш відомим за своєю роботою над Єврейським музеєм у Берліні.
Італійському диригентові Франческо Лоторо, який понад 30 років збирав музику, написану у різних таборах смерті, було доручено розробити звукове оформлення майбутнього центру.
«Я не можу уявити більш відповідного місця для зібраних мною творів, ніж запис і постійне відтворення в кімнатах, де колись мешкало найвище зло», – Цитує Лоторо прес-реліз.
Понад мільйон людей загинули в таборі Аушвіц-Біркенау, побудованому нацистською Німеччиною після окупації Польщі під час Другої світової війни. Більшість із них були євреями, але були й поляки, цигани та радянські солдати.
Кінець Хесса
У травні 1945 року Хесс утік, ховався під ім’ям «боцмана Фріца Ланга» у Шлезвіг-Гольштейні. 11 березня 1946 року його заарештувала британська військова поліція на фермі біля Фленсбурга. Як свідок виступав на Нюрнберзькому процесі над головними військовими злочинцями, а також на процесі Американського військового трибуналу у справі Головного адміністративно-господарського управління СС (справа Освальда Поля та інших).
Коли Хесса питали, навіщо вбивали мільйони невинних людей, він відповів: «Передусім ми повинні слухати фюрера, а не філософствувати».
Хес був виданий польській владі. У березні 1947 року у Варшаві відбувся процес. Польський суд засудив Хесса до страти через повішення.
Перед смертю він сповідався священикові. У надісланому прокурору листі Хес визнав, що завдав страшних страждань людям, і просив у Бога та польського народу про прощення. Шибениця, на якій повісили Хесса, була поруч із крематорієм табору Аушвіц 1 в Освенцимі.
Словами
Зі свідчень Рудольфа Хесса на Нюрнберзькому процесі: «У червні 1941 року я отримав наказ встановити в Аушвіці обладнання для винищення євреїв. Коли я обладнав будинок для винищення в Аушвіці, то пристосував його для використання газу Циклон Б, який був кристалічною синильною кислотою. Іншим удосконаленням, зробленим нами, було будівництво газових камер з разовою пропускною спроможністю 2 тисячі осіб, тоді як у десяти газових камерах Треблінки можна було винищувати за один раз лише по 200 осіб у кожній».
Хесом написані автобіографічні записки “Комендант Освенцима”. У романі “Вибір Софі” американський письменник Вільям Стайрон висловив думку, що цю книгу зобов’язані читати всі, хто впливає на думки співгромадян, оскільки на тлі зізнань її автора все зло, «Виведене здебільшого романів, п’єс і кінофільмів, примітивно, а то й взагалі фальшиво, така низькопробна суміш жорстокості, вигадки, невропатичних жахів і мелодрами».
Французький письменник Робер Мерль у романі «Смерть — моє ремесло» (1952) оповідає історію якогось Рудольфа Ланга — начальника, засновника і коменданта табору смерті «Освенцим-Биркенау». Літературний персонаж Рудольф Ланг багато в чому відповідає реальному прототипу Рудольфу Хессу. У 1977 році в Німеччині за романом Мерля зняли фільм “Aus einem deutschen Leben” / “З одного німецького життя”.
У восьмому розділі роману «Невинні в Нюрнберзі» (1972) польської письменниці Северини Шмаглевської, яка була ув’язненою концтабору Аушвіц-Біркенау, один із героїв розповідає про історію упіймання Рудольфа Хесса на датсько-німецькому кордоні, при цьому ім’я самого Хес разів. «Переляканий подонок одразу розклеївся. У англійців з ним клопоту не було, він їм письмово заявив, що власноруч підписав наказ про умертвіння людей в Освенцимі газом.
