Найбільші запаси нафти в світі знаходяться у Венесуелі. Це близько 300 мільярдів барелів, що становить майже 17% усіх світових запасів. Однак через багаторічну кризу та санкції країна виробляє лише 1% світового обсягу сировини. Для порівняння, ще наприкінці 1990-х років він забезпечував майже 5% світового виробництва.
Чому США зацікавлені у венесуельській сировині?
США видобувають 13,2 мільйона барелів нафти щодня, але мають лише 81 мільйон барелів підтверджених запасів. Тому доступ до венесуельської сировини розглядається як спосіб зміцнення енергетичної безпеки країни.
Американські НПЗ спеціалізуються на переробці важкої венесуельської нафти, що вимагає спеціальних технологій. За словами Трампа, після військового втручання Вашингтон має намір «відновити справедливість» і розширити американську присутність в нафтовій промисловості Венесуели.
Незважаючи на політичну кризу, у Венесуелі працюють кілька західних компаній:
-
Chevron (США) — найбільший іноземний гравець, що забезпечує близько чверті загального виробництва країни;
-
Eni (Італія);
-
Repsol (Іспанія).
Chevron працює за ліцензією уряду США. Решта міжнародних компаній пішли з ринку після націоналізації галузі, ініційованої Уго Чавесом. Серед них ConocoPhillips і ExxonMobil, які досі безуспішно намагаються повернути втрачені активи.
Як розвивалися відносини між Каракасом і Вашингтоном
Десятиліттями нафта була основою економічних зв'язків між Венесуелою та США. Однак після націоналізації нафтової промисловості американські компанії зазнали збитків, і поставки поступово припинилися. У 2019 році адміністрація Трампа запровадила жорсткі санкції проти державної компанії PDVSA, фактично заблокувавши експорт нафти до США.
Поставки відновилися лише в 2023 році, але в мінімальних обсягах. Сьогодні основними покупцями венесуельської нафти є Китай і Куба. Каракас постачає їм сировину на пільгових умовах, забезпечує паливо для енергетики. При цьому Мексика частково витіснила Венесуелу в поставках на регіональні ринки.
Що стоїть за звинуваченнями Трампа?
Заяви Трампа про “крадіжку нафти” викликали бурхливий резонанс у світі. З одного боку, Вашингтон заявляє, що операція спрямована на відновлення демократії. З іншого боку, експерти вважають, що мова йде насамперед про боротьбу за стратегічні ресурси.
Новий етап американського впливу на Венесуелу може перетворити країну з найбільшими запасами нафти на ще одне місце геополітичного суперництва.
Незважаючи на офіційні заяви Трампа, в основі дій США лежать економічні розрахунки.
Контроль над венесуельською нафтою може змінити розстановку сил на світовому енергетичному ринку, а сама Венесуела ризикує остаточно втратити свій економічний суверенітет.
