За два тижні від цієї дипломатичної стриманості не залишилося сліду. Канцлер заявив, що іранська кампанія не має переконливого плану завершення. І категорично виключив участь бундесверу у захисті судноплавства через Ормузьку протоку.
Мерц у Вашингтоні стримався, але ненадовго
Ще на початку березня, коли США та Ізраїль завдали перших ударів по Ірану, Мерц зайняв підкреслено обережну позицію. Під час візиту до Вашингтона він уникав будь-яких формулювань, які можна було б прочитати як докори.
Публічно канцлер заявляв: зараз не час повчати партнерів та союзників.
Через кілька днів тон змінився радикально. Мерц заявив: якби США проконсультувалися з Берліном перед початком воєнних дій, Німеччина не рекомендувала б йти цим шляхом. Канцлер наголосив, що переконливого плану завершення конфлікту досі немає.
Крім цього, Мерц категорично виключив участь бундесверу у можливій військовій місії із захисту судноплавства через Ормузьку протоку. Німеччина не розпочинала цю війну, не брала участі у прийнятті рішень. І, звичайно, не має наміру забезпечувати її наслідки військовими засобами.
Що стоїть за розворотом
Зміна тону не випадкова. Опитування показують, що переважна більшість німців виступає проти будь-якої участі країни в іранському конфлікті. Війна загрожує тендітному економічному відновленню Німеччини. Закриття Ормузької протоки вже вдарило за світовими цінами на енергоносії.
Мерц, який вибудовував образ надійного трансатлантиста та їздив до Вашингтона за «особливими відносинами», опинився перед вибором.
Мовчання перестало бути тактично вигідним. З кожним днем воно виглядало не як дипломатія, а співучасть. Питання тепер у тому, чи приведе публічна критика до реального охолодження відносин. Чи залишиться риторичним жестом для внутрішньої аудиторії?
