Подальша доля калінінградського анклаву, звісно, здебільшого питання риторики, аніж практики. Ну так, Іммануїл Кант дещо несподівано виявився найбільшим російським філософом (за місцем проживання), але що з того. У сучасній Німеччині тільки відверті маргінали, голос яких у публічній дискусії практично відсутній, думають про якийсь реванш і «повернення в рідну гавань» східних земель. Проте щось змінюється.
Місця давно вистачає всім, і навіть «зайвого» багато: на сході Німеччини все менше жителів, і навіть масова міграція не вирішує проблеми. Колишні східні землі дарма нікому не потрібні.
Хоча на заході Польщі, у Верхній і Нижній Сілезії останнім часом виникло бажання будувати мости з Німеччиною, економічні та культурні. Колишня конфронтація тут явно ослабла, публіка переважно ліберальна та проєвропейська.
У самому центрі Вроцлава (Бреслау) стоїть меморіал німецькому теологу, уродженцю міста Дітріху Бонхефферу. А на одній із вулиць Битома (Бойтен) нещодавно встановили пам’ятник німецькому бургомістру рубежу ХІХ-ХХ століть Брюнінгу. Залишки колишніх маєтків сілезької німецької аристократії ретельно вилизані. Вони стали місцями культурного паломництва – де ще було що відновлювати після всіх втрат. А про економічні інвестиції годі й говорити.
Самі німці не завжди готові вкладати щось «на знак пам'яті». І, здається, ніякі ресентименти їх не надихають. Ви не чули про активне культурне втручання. Хіба що економічна вигода грає роль: витрати в Польщі менші, але ризиків немає (на відміну від Росії).
Однак справа Калінінграда (Кенігсберга) останніми роками набула нових деталей.
Гаразд, не знаємо, як воно зараз, у час патріотичного загострення, але зовсім недавно молодь називала своє місто Кенігом. І немає поваги до козобородого вождя Михайла Калініна, чиє ім’я носить місто та область.
Гаразд, реліквії німецької старовини зараз не здаються зайвими.
Все це можна вважати дрібницями.
Але розв’язана по сусідству гаряча війна та гібридна війна Росії проти Заходу надають актуального політичного та військового виміру темі, яка давно здавалася застарілою.
Екс-генерал НАТО про план захоплення Калінінграда
Поляки оживилися. Днями екс-командувач Єврокорпусу генерал Ярослав Громадзинський зробив цікаву заяву в інтерв’ю польському виданню Fakt. Якщо Росія нападе на НАТО, альянс може увійти в Калінінград. Територія Росії не є недоторканною.
- Європейський корпус (Eurocorps) — багатонаціональне військове формування країн ЄС і НАТО, європейська штабна структура оперативного рівня. Корпус у Страсбурзі призначений для планування та управління великими операціями: від колективної оборони НАТО та ЄС до миротворчих та гуманітарних місій.
НАТО, за його словами, має здійснити військове втручання в Калінінградську область у разі нападу Росії на будь-яку з країн альянсу.
Особливо його хвилює, звичайно, Польща. За словами Громадзинського, стратегія Польщі повинна прямо передбачати можливість нейтралізації загрози, що виходить з Калінінграда.
За словами Громадзинського, для блокування регіону знадобляться сили втричі більші, ніж сили, необхідні для його «виведення з ладу». Тобто блокування є нераціональним.
Він додав, що за десятиліття в армії утвердилася думка про те, що Калінінграду неможливо дати відсіч, навіть якщо він становить загрозу для країн НАТО. — Це такий собі бункер. Але ця ідея, здається, застаріла.
Наступаючи, Москва має враховувати наслідки для Калінінграда
“Сьогодні інша логіка: якщо ви нападете на нас, ми можемо туди увійти. І Росія повинна це розуміти”, – сказав він. На думку Громадзинського, такий сигнал створить для Кремля стратегічні дилеми. І відкрите озвучення таких сценаріїв зміцнює національну безпеку країн НАТО. Це свідчить про рішучість захищатися всіма доступними засобами.
Ви скажете, що всі ці доводи генерала у відставці – просто гарячка.
Може бути. Але це теж сигнал. Чи отримає це відлуння і як це вийде – покаже майбутнє.
Високопоставлені військові та дипломати НАТО все частіше кажуть, що Калінінград не є табу.
Альянс розробив стратегію наступу на Калінінград у разі явної загрози з боку Росії. Командувач сухопутними військами НАТО генерал Крістофер Донах’ю сказав у липні: «Ми вже спланували та розробили це».
Загиблий цього літа польський генерал Вальдемар Скшипчак трохи раніше заявив, що Калінінград був «окупованою територією». Він вважав, що Росії не варто мати в зоні відповідальності Калінінградську область і розміщувати там свої війська. А посол Литви у Швеції та колишній міністр закордонних справ країни Лінас Лінкявічюс торік говорив про «нейтралізацію» Калінінграда, якщо Москва кине виклик країнам НАТО. Він нагадав, що після приєднання Швеції до альянсу Балтійське море стало внутрішнім для блоку.
Тобто напіванклав Калінінграда став повним анклавом.
