Напередодні виборів у Берліні 20 вересня питання утилізації відходів стало одним із найгостріше обговорюваних. Сміття – тема дня. Сміття – хвороба століття.
І це не випадковість. Згідно з недавнім опитуванням газети Berliner Morgenpost, 73 відсотки берлінців вважають своє місто «виключно брудним». Інше опитування, цього разу проведене Сенатом, показало, що близько 58 відсотків незадоволені чистотою Берліна.
Наскільки серйозною є проблема сміття в Берліні?
Побіжний погляд на статистику показує, що невдоволення сміттям – це набагато більше, ніж просто голосіння середнього класу.
За останні два десятиліття обсяг незаконно вивезених відходів у Берліні збільшився більш ніж удвічі. Ще 2006 року берлінська служба з утилізації відходів (BSR) зібрала 24 500 кубічних метрів незаконно вивезених відходів. До 2024 року цей показник зріс до 54 000 кубічних метрів, що коштує державі більш ніж 13 мільйонів євро на рік.
Частково це зростання можна пояснити розширенням повноважень BSR: з 2023 року до їх обов'язків також входить прибирання парків та дитячих майданчиків. Проте експерти кажуть, що незаконне скидання великогабаритного сміття у громадських місцях також стало серйозною проблемою за останні роки.
Хеннінг Вільтс, експерт із циркулярної економіки з Вуппертальського інституту клімату, навколишнього середовища та енергетики, заявив, що утилізація побутових відходів, таких як меблі, стала в столиці набагато більшою проблемою, ніж просте розкидання сміття.
“Люди залишають речі біля своїх вхідних дверей – часто з добрими намірами, тому що хочуть їх комусь віддати”, – розповів він. Однак ці «подарунки» часто перетворюються на купи сміття, що розсипається, на вулицях, і зрештою їх доводиться збирати державним органам.
Теорія розбитих вікон
За словами Вільтса, нинішні штрафи за незаконний викид відходів не мають великого значення, бо люди не вважають, що їх зловлять. Але забруднення довкілля сміттям також є наслідком високої плинності населення.
«Берлін – це динамічне місто, – пояснив він. — Багато людей переїжджають туди та швидко змінюють квартири». Це означає, що багато людей так і не розвивається почуття відповідальності за свій район.
Крім того, за його словами, свою роль може відіграти теорія розбитих вікон. Відповідно до цієї теорії, ознаки руйнування можуть призвести до подальшого занепаду.
«Щойно навколо з'являється сміття, люди починають із полюванням викидати туди щось ще», — сказав Вільтс. Це означає, що згодом певні райони можуть перетворитися на осередки забруднення. Нойкельн, Кройцберг і Веддінг входять до найбільш постраждалих районів.
Що збираються здійснити політики у зв'язку з цим?
У боротьбі за управління німецькою столицею кожна зі сторін висунула свої пропозиції щодо вирішення проблеми сміття в Берліні.
Для Лівої партії рішення полягає у підвищенні доступності послуг з утилізації відходів. Це включає збільшення кількості безкоштовних вивезень великогабаритного побутового сміття — політика, яку також підтримують Зелені та SPD.
CDU закликає до посилення контролю, включаючи відеоспостереження та технології штучного інтелекту для виявлення порушників у ключових місцях. Вони також хочуть, щоби безробітних зобов'язували збирати сміття.
Альтернатива для Німеччини (AfD) хоче, щоб прохачів притулку та біженців залучали до прибирання сміття, а також щоб Управління з охорони громадського порядку (Ordnungsamt) посилило спостереження та проводило регулярні перевірки. Але партія в Берліні в глухій політичній ізоляції, тож її бажання залишаються просто струсом повітря.
SPD та Зелені хочуть запровадити «податок на упаковку», щоб притягнути підприємства до відповідальності за відходи, а кілька партій пропонують вивести на вулиці «слідчих по відходах».
Чи спрацюють ці пропозиції?
Вже діє кілька безкоштовних пунктів прийому вторинної сировини по всьому місту. Регулярно проводяться «Кієцтаге» (дні районних акцій), в рамках яких жителі можуть позбутися великогабаритного сміття.
В останні роки також було збільшено штрафи за забруднення довкілля. Наразі тим, хто викидає недопалки, загрожує штраф у розмірі 3000 євро. Проте Вільтс вважає, що підвищення штрафів є малоефективним як профілактика, якщо люди бачать, що держава перевантажена і не в змозі забезпечити їх виконання.
Натомість, на його думку, у довгостроковій перспективі ефективнішими інструментами можуть стати кампанії зі скорочення відходів загалом, а також освітні програми та соціальна підтримка.
