Лікарі з Франкфурта пояснюють: біль не триває вічно. Тіло створене так, щоб страждання не вийшли з-під контролю. Наприклад, біль під час пологів вважається однією з найсильніших, але навіть тоді організм здатний захистити себе.
Гормони – це перша лінія захисту
Біохімія відіграє ключову роль у контролі болю. Під час пологів жіночий організм виробляє два важливих гормони: серотонін і окситоцин. Перший зменшує біль, другий сприяє посиленню скорочень і прискоренню процесу. Однак цей баланс крихкий: Якщо жінка напружена і боїться, виробляється адреналін – гормон стресу. Це сповільнює пологи і посилює біль.
Цікаво, що чоловічий організм також використовує гормони для придушення болю. Дослідження показують, що при вивільненні тестостерону чоловіки можуть довше витримувати біль. Під час експериментів вчені помітили, що вони стають особливо стійкими, якщо поруч приваблива жінка.
Коли організм вимикає біль
Якщо біль стає надто сильним — наприклад, через опіки, переломи чи глибокі рани — організм використовує інший механізм. В роботу вступає блукаючий нерв (вагус), який регулює серцебиття і артеріальний тиск.
Якщо вагус надмірно збуджений, може статися різке падіння артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. В результаті людина втрачає свідомість – це називається вазовагальна реакція. Час його настання у всіх різний: у одних воно настає відразу, у інших – через хвилини.
Втрата свідомості – це не провал, а захист
Незважаючи на зовнішній страхітливий вигляд, непритомність від болю не є слабкістю організму. Навпаки, це його спосіб захистити себе. Втрата свідомості дозволяє тимчасово відключитися від джерела страждань і запобігти подальше травмування. Після відновлення свідомості організм готовий реагувати більш спокійно, оскільки інтенсивність болю зменшується.
Чому це важливо знати?
Зрозуміти природу болю допомагає не тільки лікарям, а й кожній людині. Наприклад, знання про те, що стрес посилює біль, може допомогти вагітним жінкам під час пологів або пацієнтам, які проходять медичні процедури. Крім того, пояснення механізму непритомності позбавляє від зайвого страху: тіло не підводить нас, а захищає.
