Вчені з Гіссена вперше детально вивчили отруту павука жовтого мішка, маленького, але надзвичайно отруйного павука, який мешкає в південних і східних областях Німеччини. Виявилося, що його токсин містить речовини, які можна використовувати для лікування пухлин і пошкоджень тканин. Дослідження провів біохімік і зоолог Тім Люддеке з Інституту молекулярної біології та прикладної екології Фраунгофера.
Дивовижна поведінка і сильна отрута
Жовтомішечний павук відрізняється не тільки своєю отрутою, але і незвичайними сімейними звичками. Після спарювання самець і самка будують загальний кокон для яєць і живуть там разом до появи на світ потомства. Вони припиняють полювання і повністю зосереджуються на захисті гнізда. Така поведінка майже ніколи не зустрічається у інших видів павуків.
За словами Тіма Люддеке, саме цей захисний інстинкт зробив їхню отруту такою потужною. Укус викликає сильний біль, набряк і може призвести до короткочасних проблем з кровообігом. Іноді потрібна медична допомога, але серйозні наслідки трапляються рідко.
Як вчені доять павуків
Щоб вивчити отруту, дослідники використовують незвичайну методику. Павука злегка присипляють, потім на його нижню щелепу подають слабкий електричний імпульс — утворюється крихітна крапля токсину. Ці нижні щелепи, звані хеліцерами, з’єднані з отруйними залозами, з яких виділяється отрута.
Після збору вчені аналізують склад і додатково досліджують клітини залози, щоб зрозуміти, які гени відповідають за вироблення токсинів. Цей метод допомагає ідентифікувати молекули, потенційно корисні для медицини.
Під час експерименту в отруті виявили фермент фосфоліпазу А2 – він є і в отруті медоносної бджоли (Apis mellifera). Цей фермент руйнує клітинні мембрани навколо місця укусу і викликає місцеву реакцію організму.
Отрута проти пухлин
Результати дослідження опубліковані в журналі Communications Biology. Вони показали, що отрута жовтого мішечка може впливати на різні типи клітин. Це відкриває нові можливості для лікування захворювань, пов'язаних з порушеннями на клітинному рівні.
За словами Люддеке, Мова йде про перспективи використання токсинів в терапії пухлин і тканинної хірургії. Однак до створення ліків ще далеко – вчені тільки почали вивчати, як саме отрута діє на організм.
Крім того, знання складу отрути допоможе розробити протиотруту від укусів цього виду. Це особливо актуально, оскільки павук поступово розширює ареал проживання.
Клімат змінює карту ареалу
Павук жовтий мішок віддає перевагу теплим і сухим місцям. Через зміни клімату такі умови стають все більш поширеними в Німеччині. В результаті павук активно поширюється на нові території.
Найчастіше його можна зустріти в Бранденбурзі і Саарланді, рідше в Гессені, Баден-Вюртемберзі і Саксонії-Ангальт. Як відзначають вчені, кількість зустрічей з цим видом зростає, але укуси залишаються рідкістю.
Де найчастіше можна зустріти павука:
- у високій траві на узліссях;
- на сонячних схилах і сухих луках;
- у південних і східних областях Німеччини, де найтепліше.
Приховані переваги небезпечних істот
На перший погляд, павук-жовтонос — типовий представник фауни, якого краще уникати. Однак саме ці види часто допомагають науці відкривати нові терапевтичні можливості. Як зазначають дослідники, Токсини павуків містять мільйони молекул, з яких вивчена лише мала частина.
Таким чином, кожне нове дослідження отрут є кроком до створення ліків, здатних рятувати життя. І хоча укус павука-жовтого мішка все ще болючий, його «отруйна репутація» поступово поступається місцем визнанню його наукової цінності.
