Спроба розсекретити минуле Ангели Меркель закінчилася невдачею. Берлінський адміністративний суд відхилив позов щодо доступу до документів Штазі на екс-канцлера.
Чому минуле Ангели Меркель залишиться таємницею
Доступ до документів Штазі регулюється спеціальним законом – Stasi-Unterlagen-Gesetz. Він встановлює баланс між правом суспільства на історичну правду та захистом персональних даних. Суд пояснив, що для дослідницьких цілей доступ до матеріалів можливий. Але тільки якщо йдеться про діяльність самої Штазі.
А ось особисті справи живих людей – інша справа.
Отримати такі документи можна у трьох випадках: якщо людина була співробітником Штазі, якщо вона отримувала від спецслужб вигоду, або якщо вона — публічна постать, і матеріали стосуються її саме в цій якості. Жодна з цих умов у випадку Меркель не виконується.
Які аргументи не спрацювали
Люте посилався на кілька фактів із біографії Меркель. Зокрема, на те, що їй дозволяли виїжджати до Польщі. На те, що при поверненні з однієї такої поїздки митники виявили у її багажі матеріали польської профспілки «Солідарність», але кримінальної справи не було.
На те, що її бачили поблизу будинку відомого дисидента Роберта Хавемана. Суд вважав ці обставини недостатніми. Немає підстав вважати, що Штазі цілеспрямовано опікувалася Меркель. До того ж у період вона ще була публічної фігурою.
Архів заперечує саме існування документів
Федеральний архів зайняв жорстку позицію: він стверджує, що у його розпорядженні взагалі немає матеріалів на Ангелу Меркель, які можна було б передати. Суд узяв це до уваги. Рішення набуло чинності.
Люті може подати апеляцію, але поки що про такі плани не повідомлялося.
Марсель Люте – німецький політик та публіцист. З 2016 до 2021 року він представляв FDP у берлінському парламенті (Abgeordnetenhaus). 2020 року вийшов із партії. Нині займається громадською діяльністю та пише книги.
