Гіперакузія – це підвищена чутливість до звуків. Проте йдеться не про примхливу реакцію на шум, а про реальне порушення сприйняття. За даними Deutsche Tinnitus-Liga e. V. (Німецька ліга з боротьби з тінітусом), до 10% людей хоча б тимчасово стикаються із цим станом.
Які симптоми не можна ігнорувати
При гіперакузії навіть звичайні побутові звуки спричиняють дискомфорт чи біль. Наприклад, дзвін посуду або шум транспорту можуть здатися приголомшливими. Важливо розуміти: сама чутка найчастіше залишається збереженою. Однак мозок починає інакше обробляти звукові сигнали.
Основні ознаки гіперакузії:
- біль у вухах;
- відчуття тиску в голові;
- внутрішня напруга;
- прискорене серцебиття;
- підвищена тривожність.
Крім того, багато хто починає уникати громадських місць. В результаті люди рідше ходять до магазинів, уникають транспорту та навіть сімейних зустрічей. У такий спосіб формується соціальна ізоляція.
Чому мозок посилює звуки
У нормі мозок фільтрує фонові шуми. Наприклад, людина не помічає постійного гулу вулиці. При гіперакузії цей механізм дає збій. Зокрема, порушується робота структур проміжного мозку, які відповідають за фільтрацію сигналів.
Якщо мозок якось “запам'ятав” звук як небезпечний, він закріплює цю реакцію. Тому навіть тихий шум може спричинити відчуття загрози. Понад те, постійне носіння берушей здатне посилити проблему. Коли людина уникає звуків повністю, мозок перестає сприймати як норму.
Як лікарі ставлять діагноз
Фахівці вимірюють так званий поріг дискомфорту. У нормі неприємні відчуття виникають за гучності 90–110 децибел. При гіперакузії цей показник знижується приблизно до 60 децибелів.. Це рівень звичайної розмови.
Тому лікарі рекомендують не відкладати візит до отоларинголога. Насамперед необхідно виключити органічні причини. У Німеччині обстеження у ЛОР-лікаря зазвичай покриває державна страховка, якщо є напрямок від терапевта.
Які методи лікування допомагають
Гіперакузія піддається терапії. Однак лікування потребує часу та системного підходу. Лікарі докладно пояснюють пацієнтові механізми захворювання. Це знижує страх. Далі застосовується звукова терапія. Пацієнт поступово звикає до звичайних шумів за допомогою контрольованого звукового впливу.
Крім того, добрі результати дає когнітивно-поведінкова терапія. Вона допомагає змінити реакцію на лякаючі ситуації. Зниження рівня стресу грає значної ролі. Наприклад, дихальні вправи та методи м'язової релаксації зменшують внутрішню напругу.
Що важливо враховувати у повсякденному житті:
- беруші слід використовувати лише за необхідності, а чи не постійно;
- не прагнути повної тиші будинку;
- регулярно застосовувати техніки розслаблення;
- обговорювати проблему з близькими та просити підтримки.
Зв'язок із тиннітусом та раптовою втратою слуху
Гіперакузія часто супроводжує тінітус, тобто шум у вухах. Крім того, вона може з'явитись після раптової односторонньої втрати слуху. Такий стан у Німеччині називають Horsturz. Воно виникає несподівано і вимагає термінового звернення до лікаря.. У деяких випадках слух відновлюється самостійно.
Чим небезпечна відсутність лікування
Якщо людина ігнорує проблему, формується замкнене коло. Спершу виникає страх перед звуками. Потім уникає. Через війну чутливість посилюється. Згодом можуть розвинутися безсоння та депресивні стани. Тому рання допомога є вкрай важливою.
Фахівці берлінської Charite наголошують: при своєчасній терапії пацієнти часто досягають стійкого покращення. Отже, звертатися по професійну підтримку варто якомога раніше.
