Вчені з Uniklinikum Dresden разом із фахівцями із Deutsches Diabetes-Zentrum розробили ІІ-модель, яка аналізує структуру тканин підшлункової залози та визначає наявність діабету 2 типу. Раніше лікарі орієнтувалися головним чином рівень глюкози в крові. Однак він відображає лише наслідки хвороби, а не її справжні причини.
Нова система використовує машинне навчання та працює інтерпретовано. Таким чином, лікарі можуть бачити, які саме ділянки зображення вплинули на виведення ІІ. Це особливо важливо, оскільки у медицині прозорість рішень підвищує довіру до технології.
Що виявили дослідники
Команда проаналізувала 100 зразків тканини пацієнтів, які перенесли операції на підшлунковій залозі. У Німеччині така тканина зберігається у біобанках – спеціальних медичних сховищах. Завдяки цьому вчені отримують доступ до реальних матеріалів для досліджень.
ІІ виявив, що діабет 2 типу торкається не тільки бета-клітин, які виробляють інсулін. Виявилося, що зміни відбуваються також в альфа- та дельта-клітинах. Крім того, острівці Лангерганса у пацієнтів з діабетом виявляються меншими, а жирові клітини розташовуються до них значно ближче. Отже, це може погіршувати роботу всієї гормональної системи підшлункової залози.
Які зміни виявив ІІ:
- зміни структури бета-клітин, які відповідають за вироблення інсуліну;
- порушення в альфа-клітинах, що регулюють підвищення рівня цукру;
- зміни у дельта-клітинах, які гальмують секрецію гормонів;
- зменшення розміру острівців Лангерганса;
- Найчастіше сусідство жирових клітин із острівцями, що може знижувати їхню ефективність.
Чому це важливо для пацієнтів
Сьогодні діабет 2 типу – одне з найпоширеніших хронічних захворювань у світі. У Німеччині, за даними Інституту Роберта Коха, діагноз частіше зустрічається у людей, старших за 45 років. Тому рання та точна діагностика особливо важлива.
Новий метод дає лікарям інструмент, який допомагає вивчити структурні зміни задовго до того, як рівень цукру в крові вийде за межі норми. Дослідники сподіваються, що їхня робота стане основою для розробки нових терапій, спрямованих не лише на симптоми, а й на корінь захворювання.
Таким чином, технологія відкриває шлях до персоналізованої медициниколи лікування підбирають не лише за аналізами, а й за реальним станом тканин організму.
