Дональд Трамп оголосив про створення міжнародної ради миру. Ідея, за його словами, спрямована на зміцнення глобальної стабільності та припинення військових конфліктів, зокрема війни в Газі.
Особи, присутні на презентації
Під час презентації Ради на сцені зібралися представники Азії, Європи та Близького Сходу. Серед них були шейх Бахрейну Іса, президент Аргентини, прем'єр-міністр Вірменії та президент Азербайджану.
Крім того, взяли участь керівники Угорщини, Болгарії, Казахстану, Узбекистану та Індонезії.
Від Йорданії був присутній віце-прем'єр, а від Саудівської Аравії та Туреччини – міністри закордонних справ. Захід також відвідали делегати з Катару, ОАЕ та Монголії.
За даними Associated Press, наступні держави є членами Ради миру:
Ці країни офіційно підтвердили свою участь і направили делегації на церемонію. Багато з них традиційно підтримують ідею дипломатичного балансу і прагнуть зміцнити зв'язки з США.
Хто відмовився, а хто ще не визначився
Не всі штати прийняли запрошення Трампа. Як повідомляє Associated Press, Франція, Норвегія, Словенія, Швеція та Велика Британія утрималися від участі.
При цьому ряд країн залишаються нейтральними.
Серед них Китай, Росія, Німеччина, Індія, Україна, а також виконавчий орган Євросоюзу. Ці держави поки не дали офіційної відповіді, але, як відзначають аналітики, вони можуть приєднатися пізніше.
Навіщо потрібна Рада миру?
Ініціатива Трампа спрямована на створення платформи для діалогу між країнами, які традиційно не входять до західних військових чи економічних блоків. Рада миру, за задумом Білого дому, має стати «альтернативною платформою» для мирних переговорів та економічного співробітництва.
Крім того, ідея ради перегукується з внутрішнім порядком денним нового американського президента: зниження інфляції, скорочення торгового дефіциту та зміцнення зовнішньоекономічних зв'язків. За словами Трампа, «нова ера міжнародної стабільності» має стати головним результатом його другої адміністрації.
Які перспективи має Рада миру?
Експерти вважають, що створення Ради миру може стати одним із головних зовнішньополітичних кроків Трампа.
З одного боку, цей крок дозволяє йому продемонструвати здатність об'єднувати країни з різними політичними поглядами. З іншого боку, це викликає скептицизм у традиційних союзників США, які поки що воліли почекати.
Таким чином, успіх Ради залежатиме від того, чи вдасться Вашингтону перетворити декларації на реальні дипломатичні механізми.
