Президент США Дональд Трамп схвалив закон, який дозволяє публікувати документи, пов’язані зі справою покійного фінансиста Джеффрі Епштейна. Рішення у справі Епштейна стало переломним моментом після місяців заперечень і критики.
Трамп оголосив про своє рішення на платформі Truth Social, зазначивши, що йому «немає чого приховувати», і закликав республіканців підтримати закон, щоб «припинити спекуляції». Міністерство юстиції США тепер зобов’язане оприлюднити ключові документи протягом 30 днів.
Вони містять:
- матеріали Міністерства юстиції, прокуратури та ФБР, що документують хід розслідування;
- інформація про час перебування Епштейна під вартою;
- документи, що стосуються його спільниці Гіслайн Максвелл, яка відбуває у в’язниці;
- журнали польотів особистого літака Епштейна з іменами пасажирів;
- інформація про пов’язані з нею компанії, фонди та державні установи.
Незважаючи на це, закон дозволяє Мін’юсту приховувати певні дані.
Наприклад, особисті дані потерпілих, поточні розслідування та інформація, яка становить загрозу національній безпеці. Таким чином, публікація може бути частковою. Багато оглядачів вважають, що це послабить довіру до уряду і не зніме сумнівів щодо ступеня впливу Епштейна.
Чому рішення у справі Епштейна викликає такий інтерес
Нью-йоркський фінансист Джеффрі Епштейн був тісно пов’язаний з політиками, бізнесменами і представниками шоу-бізнесу. Протягом багатьох років він керував мережею сексуальної експлуатації, жертвами якої стали десятки дівчат, у тому числі неповнолітніх. Епштейн помер у в’язниці в 2019 році; за офіційними даними, він покінчив життя самогубством.
Але багато американців не вірять у цю версію. Його зв’язки з впливовими людьми породили теорії про те, що його смерть могла бути інсценованою. Інтерес до справи посилився після публікації демократами уривків з листування Епштейна. У цих листах згадувалося ім’я Трампа. Це викликало нові дискусії щодо можливої обізнаності президента.
Політичний резонанс і наслідки
Ще до виборів 2024 року Трамп пообіцяв повністю розсекретити матеріали у справі Епштейна. Після перемоги він відклав цей крок, що викликало роздратування навіть серед його прихильників.
Тиск у партії зростав, і зрештою президент змінив курс.
Політологи вважають підписання закону вимушеним кроком. З одного боку, Трамп прагнув продемонструвати відкритість, з іншого – зберегти контроль над тим, які дані стануть публічними.
Можливі наслідки:
- публікація може відкрити нові імена, пов’язані зі справою Епштейна;
- громадськість, швидше за все, не матиме повного доступу до інформації, що викличе нові підозри;
- опозиція використовує цю тему у передвиборчій боротьбі з республіканцями.
Таким чином, справа Епштейна залишається однією з найскандальніших тем американської політики.
Він об’єднує питання справедливості, влади та довіри до державних інституцій. Публікація документів може торкнутися не тільки США, але й інших держав, громадяни чи структури яких згадуються в матеріалах.
