Багато людей бояться, коли знаходять вузли в щитовидці. Але лікарі запевняють: найчастіше вони нешкідливі і потребують лише спостереження, а не термінової операції.
Діагностика “вузлів щитовидної залози” у Німеччині не рідкість, повідомляє Zdfheute.de. За словами лікарів, такі зміни виявляються майже у половини дорослих. Більше того, більшість з них не відчувають жодних симптомів.
Лікарі розрізняють три типи вузлів:
- Холод – майже не поглинає йод і не виробляє гормонів;
- Гарячі – активно виділяють гормони, що може спричинити тахікардію, тривогу та втрату ваги;
- Тепло – робота в звичайному режимі, без відхилень.
Найчастіше зустрічаються теплі вузли. Гарячі і теплі рідше виявляються злоякісними, ніж холодними.
Чи потрібно працювати
Більшість вузлів не є сторонніми. У великому дослідженні за участю понад 17 500 людей рак розвивався лише у 1,1% пацієнтів протягом 23 років.

Тому лікарі вважають: Видалення щитовидної залози в більшості випадків не потрібно. Операція виправдана лише при підозрі на рак, з важкою гіперфункцією або якщо великі вузли перешкоджають диханнях і натисканням на судини.
Хірургія та можливі ризики
Обсяг втручання залежить від ситуації. Іноді видаляється лише вузол, в інших випадках – частку або вся залоза. Якщо видаляється багато здорової тканини, пацієнту призначають для споживання гормонів протягом усього життя.
Як і будь -яка операція, хірургія щитовидної залози несе ризики: можливі інфекції, кровотеча, проблеми з загоєнням. У рідкісних випадках пошкоджені голосові зв’язки.
Сучасні альтернативи
Операція не завжди є єдиним виходом. Існують інші методи.
Нові підходи:
- Радіоїд -терапія: пацієнт отримує невеликі дози радіоактивного йоду, який накопичується у вузлах і руйнує їх зсередини;
- Тепло -реферат: Лікар вводить тонку голку і за допомогою тепла руйнує тканину вузла.
- Тепло -Асттракт вважається перспективним методом, але поки що лікарі мають мало даних про тривалий результат.
Головне – для пацієнта
Професор Річел підкреслює: Будь -яке рішення слід приймати з ендокринологом. Регулярні обстеження та спостереження часто є достатніми. У багатьох випадках операція взагалі не потрібна.























