США та Ізраїль розпочали військові дії з Іраном для того, щоб остаточно закрити питання про іранську ядерну загрозу і щоб, можливо, змінити владу в Ірані на не настільки небезпечну для доль цивілізації, якою є влада фанатиків-аятол. Іран — держава терорист, причому влада там жорстко тисне внутрішній опір їхній божевільній і зухвалій політиці. Але опитування Deutschlandtrend показує, що 58% німців вважають війну невиправданою.
Розбіжність у коаліції
Партійний актив йде в ногу із громадською думкою. Віце-канцлер Ларс Клінгбайль (SPD) відкинув участь Німеччини у війні з Іраном.
Віце-канцлер і голова SPD звинуватив США та Ізраїль у недостатніх зусиллях щодо пошуку дипломатичного рішення перед початком повітряних ударів по Ірану. «Питання у тому, чи було вичерпано всі можливості, передбачені міжнародним правом, для зупинення ядерних планів Ірану. Я думаю, треба було зробити більше кроків на основі норм міжнародного права».
Німеччина, за його словами, не братиме участі в атаках. «Я говорю дуже ясно: це не наша війна. Ми не братимемо участі у цій війні».
“Я не проливаю сліз по керівництву мулл, знищеного в результаті ударів”, – зауважив Клінгбайль. «Цей режим – терористичний. Він загрожує Ізраїлю та всьому регіону, пригнічує власне населення та вбив десятки тисяч людей». Однак питання у тому, чи вдасться усунути загрози назавжди. «У мене є сумніви. Тому я вважаю, що раніше потрібно було сильніше робити ставку на переговори».
Велика сила — політична наївність. І чимало залишається в Німеччині політиків, які щиро (!) вважають, що можна вести переговори і щось домовлятися з аятолами і Путіним. Історія вчить лише з того, що її уроки легко забуваються.
Канцлер Фрідріх Мерц (CDU) заявив, втім, що уряд поділяє цілі США та Ізраїлю — зупинку іранської ядерної та ракетної програм, загрози Ізраїлю, підтримки тероризму та проксі-груп типу ХАМАСу, хуситів, Хезбалли та Ко. На переговори з аятолами (і Путіним) Мерц явно жодних надій не покладає. При цьому він попередив про неконтрольовані наслідки затяжної війни в Ірані: «Тривале продовження цієї війни не в наших інтересах. Те саме стосується можливого колапсу іранської державності чи проксі-конфліктів на іранській території».
Право сили
Переважна більшість німців (85%) тепер вважають, що у світовій політиці все більше вирішується на “право сильного”.
Той же Клінгбайль висловив серйозні сумніви щодо легітимності війни «з точки зору міжнародного права». Він бачить «велику небезпеку того, що ми все глибше скочуємось у світ без правил. Ми не хочемо жити у світі, де править лише сила».
Ми не хочемо, але як бути, якщо це вже давно сталося? Якщо міжнародне право стало засобом маніпуляції з боку безсоромних автократів? І якщо ті ж аятоли цим самим «міжнародним правом» відверто нехтують?
Хотілося б, звісно, від віце-канцлера більшої інтелектуальної чесності. Здається, ми просимо не так багато?
Якщо повернутись до опитування. Також німці стурбовані тим, що операція США та Ізраїлю Epic Fury може піти не за планом. Три чверті опитаних побоюються, що бойові дії перекинуться на інші країни. Ще більше очікують на негативні наслідки для світової торгівлі. І майже стільки ж бояться, що постраждають безневинні люди в Ірані. Начебто безневинні люди не страждають від репресивного режиму аятол.
