Легеневий фіброз – це хронічне захворювання, при якому легенева тканина заміщається рубцевою формою. В результаті легені втрачають свою еластичність і дихання стає все важче.. Як зазначає доктор Силке Телло з університетської лікарні Гіссена, хвороба може розвиватися роками та включає понад 200 різних форм. Найбільш частим діагнозом є ідіопатичний фіброз, причина якого до кінця не ясна.
Чому розвивається легеневий фіброз?
Існує багато причин, які можуть спровокувати фіброз. Вдихання шкідливих речовин, таких як азбест, кварцовий пил або цвіль, вважається одним з найпоширеніших. Також захворювання може виникнути внаслідок тривалого прийому ліків, променевої терапії органів грудної клітки або аутоімунних захворювань.
При ідіопатичній формі лікарі підозрюють вплив куріння, забруднення повітря та вірусних інфекцій. Крім того, є спадкова схильність, що підвищує ризик розвитку захворювання.
Перші симптоми і коли варто насторожитися
Фіброз часто розвивається повільно і спочатку майже непомітний. Першими ознаками є задишка при фізичному навантаженні та сухий кашель, який легко сплутати з іншими захворюваннями. «Якщо ваш кашель або задишка не зникають більше шести тижнів, вам обов’язково слід звернутися до лікаря».радить доктор Телло.
Лікарі можуть розпізнати захворювання за характерними хрипами – тонке потріскування при прослуховуванні легень. На пізніх стадіях губи і пальці стають синіми (ціаноз) через нестачу кисню. Хронічний дефіцит кисню призводить до потовщення кінчиків пальців – так званих «барабанних паличок».
Як діагностується фіброз?
Сучасні методи дозволяють виявити хворобу навіть на ранній стадії. Основним інструментом є комп’ютерна томографія високої чіткості (HR-CT)що показує рубцеві зміни в легенях.
Крім того, лікарі проводять:
- легеневі функціональні тести (для вимірювання об’єму та газообміну);
- газовий аналіз крові для визначення рівня кисню;
- Ультразвукове дослідження серця при підозрі на легеневу гіпертензію.
Такі обстеження необхідно проводити регулярно, щоб стежити за розвитком захворювання.
Лікування: уповільнення процесу і поліпшення дихання
Тактика лікування залежить від причини фіброзу:
- Якщо хвороба пов’язана із запаленням або аутоімунними процесами, пацієнту призначають імунодепресанти та протизапальні засоби.
- При ідіопатичній формі застосовують антифіброзні препарати – Пірфенідон і Нінтеданіб, які уповільнюють рубцювання тканин.
У випадках хронічної кисневої недостатності призначають кисневу терапію для запобігання ураження серця і головного мозку. «Мета лікування — не лікування, а стабілізація стану та покращення якості життя», – пояснює Телло. На останньому етапі єдиний вихід – пересадка легенів.
Як жити з діагнозом
Пацієнтам з фіброзом слід звернути особливу увагу на спосіб життя. Важливі помірні фізичні навантаження, дихальна гімнастика і правильне харчування. Лікарі також настійно рекомендують робити щеплення від грипу, пневмококової інфекції та вірусу RS, щоб знизити ризик ускладнень.
У Німеччині тривають дослідження нових ліків. Один із них, Нерандоміласт, уже проходить клінічні випробування і може стати шансом для тих, хто не реагує на існуючі ліки.
Хвороба, яка вимагає уваги
Легеневий фіброз не є смертним вироком, але вимагає дисципліни та медичного нагляду. Чим раніше буде поставлений діагноз, тим більше шансів уповільнити процес і зберегти якість життя.
І хоча повного лікування ще немає, наука продовжує шукати рішення, які допоможуть пацієнтам знову дихати вільно.
