У німецькій охороні здоров'я починається масштабне зрушення. Політики прагнуть зменшити стаціонарні витрати, які продовжують швидко зростати. Крім того, нові медичні технології дозволяють виконувати багато втручань менш травматично. Як результат, операції, які раніше вимагали кількох днів у клініці, наразі все частіше проводять амбулаторно.
Чому вік більше не вважається обмеженням
У клініці St. Adolf-Stift у Рейнбеку хірурги вже обговорюють перехід до амбулаторного видалення жовчного міхура. Завідувач відділення Тім Страте пояснює, що боятися ускладнень справді варто, але такі випадки дуже рідкісні. Зокрема, йдеться про кровотечу або закупорку жовчних проток. Незважаючи на це, більшість пацієнтів відновлюються швидко.
Страті наголошує: вирішальним фактором стає не вік, а наявність тяжких супутніх хвороб. Якщо поруч є людина, яка зможе допомогти вдома, то амбулаторна операція можлива навіть для 80 або 90-річних пацієнтів.
Як малоінвазивні операції стали рутиною
Ще кілька років тому операцію з видалення пахової або пупкової грижі майже завжди робили стаціонарно. Нині ситуація змінилася. У Рейнбеку хірурги використовують метод “ключового отвору”, при якому інструменти вводять через три невеликі розрізи. Зазвичай, така операція триває не більше 20–30 хвилин. Таким чином, майже половина пацієнтів залишає клініку за кілька годин після втручання.
Анестезіолог Улла Ріттер зазначає: перебування у лікарні викликає у багатьох людей стрес. Через це організм виробляє більше кортизолу, і це може сповільнювати загоєння. За її словами, вдома пацієнти відновлюються швидше.
Нові підходи до анестезії прискорюють вихід додому
Друга причина прискореного переходу до амбулаторного лікування – зміна методів знеболювання. Пацієнтам вводять загальну легку анестезію, але доповнюють її місцевим знеболенням в зоні операції. Завдяки цьому лікар використовує менше наркозних препаратів, а тіло отримує менше навантаження.
Крім того, дія місцевого знеболювання зберігається довше. Відтак людина може виїхати додому без сильного болю. Ріттер впевнена: коли пацієнту не потрібний довгий наркоз, виписка стає простішою та безпечнішою.
Економія як політичний аргумент
Фінансовий тиск посилює перехід до амбулаторних операцій. 2024 року дефіцит обов'язкового медичного страхування перевищив 6 млрд євро. Крім того, Витрати стаціонарні лікування зросли майже 9%. Тому страхові каси та політики шукають способи скоротити витрати.
Одним із таких інструментів стали “гібридні DRG” — єдині тарифи, які лікарня отримує незалежно від того, чи залишався пацієнт на ніч чи виїхав додому одразу. В результаті клінікам стає вигідніше працювати амбулаторно.
З початку 2026 року діє розширений каталог із 69 таких тарифів. У нього включені операції на жовчному міхурі, апендектомії та малоінвазивні процедури на коронарних артеріях.
Чому хірурги вимагають обережності
Незважаючи на поступ реформ, лікарі попереджають про ризики. Голова професійного об'єднання німецької хірургії в Шлезвіг-Гольштейні Ральф Шміц вважає, що інфраструктура поки що не готова до різкого зростання амбулаторних втручань. Наприклад, після видалення жовчного міхура пацієнту потрібне спостереження протягом восьми-десятої години. Для цього необхідні короткі ліжко-місця, а їх у багатьох клініках немає.
Крім того, лікарям стає складніше залишити пацієнта на ніч, якщо операція формально належить до амбулаторних. Страхові каси оплачують стаціонарне перебування лише для немовлят, пацієнтів із високим ступенем догляду чи людей на штучній вентиляції. В інших випадках лікар ризикує отримати претензії від кас, або завдати пацієнту шкоди. За словами Шміца, це може призвести навіть до судових розглядів.
Як клініки намагаються знайти баланс
У Рейнбеку команда Тіма Страте готує дослідження, яке допоможе визначити, кого можна оперувати амбулаторно без ризику. Лікарі оцінюватимуть стан кожного пацієнта, а потім перевірятимуть, чи можна було відправити його додому одразу. Якщо результати покажуть, що ускладнення виникають рідко, клініка перейде на амбулаторний формат для всіх пацієнтів без тяжких супутніх захворювань.
Проте Страте наголошує: такі операції мають залишатися прив'язаними до клініки. Він вважає ризикованим проведення втручань у ізольованих амбулаторних центрах без стаціонару поблизу.
