Знайомства на вулиці та за оголошеннями на сайті – вчорашній день? Світ змінюється. Знайомляться тепер не на вулиці і не на дискотеці, а на сайтах знайомств і в соціальних мережах. Але там це теж потребує деяких спеціальних зусиль. Та й часу забирає чимало. Олександр Жадан вирішив спростити завдання до неподобства. Він знайомився з дівчатами в Tinder через ChatGPT. І в підсумку знайшов собі дружину! Штучний інтелект, як досвідчена сваха, перебрав п’ять тисяч дівчат і відібрав одну.
Минулого року випускник москвич Олександр Жадан розповів, що за допомогою ChatGPT написав і захистив диплом. А рік потому поділився на платформі Х найпотаємнішим: описав свій алгоритм пошуку подруги за допомогою ШІ.
Олександр створив чат-бот, який за нього спілкувався з тисячами дівчат у Tinder. У підсумку алгоритм звів його з Кариною Вяльшакаєвою. Через деякий час Жадан зробив їй пропозицію.
Вражає, звичайно, і цей новаційний пошук – і позамежна відвертість Жадана, який, нічого не приховуючи, розповідає про свою технологію пошуку. Декому (можливо, багатьом) здається, що тут є щось потаємне, що десь починає звучати така тонка інтимна мелодія, яку краще притримати при собі.
Але наш час рівною мірою волає до повної закритості, приватності – і до абсолютної відкритості, публічності. Як кому подобається.
Задум
Нейромережі – новий інструмент, що працює на людину. І це не перша електронна штуковина, яка увійшла в життя на пам’яті навіть не надто старих людей. І змінила це життя. Персональний комп’ютер, інтернет, мобільний телефон…
За словами Жадана, ідея створити чат-бот прийшла, коли він тривалий час сидів у додатку для знайомств і шукав підходящу партнерку. Онлайн-знайомства, як відомо, лотерея. Не факт, що пощастить. Він зіткнувся з тим, що під час дейтингу доводилося дуже довго і безплідно спілкуватися з незрозумілими співрозмовницями. “Потім хтось переховувався, а про когось я сам розумів, що це невідповідна людина – і так по колу. Мені доводилося паралельно спілкуватися з кількома людьми, активно і комплексно відповідати. У якийсь момент я емоційно вимотався”.
Тоді Олександр разом із друзями вирішив робити прототип на основі GPT, який спілкувався б у Tinder.
І почався експеримент. Мережа знайомств стала полігоном. А ШІ набирав досвід віртуальної свахи.
Пошук
“Спочатку – дуже кострубато”, чат “відповідав абсолютно не по-людськи. Було зрозуміло, що його потрібно виправляти”. Цитую Жадана, який дав інтерв’ю журналістам і розповідає про вдосконалення свого проекту методом проб і помилок. Виявилося, що і тут не все так легко і просто:
“…я зробив першу повноцінну версію, яка працювала вже на GPT 3.5. Завантажив у неї повноцінну базу даних зі своїми відповідями на запитання в Tinder. Тепер щоразу, коли ChatGPT потрібно було відповісти на запитання – наприклад, де я навчався, – він видавав коректну відповідь. Здавалося, все добре… але не тут-то було. Бот усе одно починав входити в якісь галюцинації. Одного разу сам призначив побачення, а я про це не знав – дівчина прийшла, а я ні. Кошмар!
Тоді зрозумів, що проєкт потрібно зупиняти і допрацьовувати. До того моменту вийшла оновлена версія GPT 4 – я використовував її. Результат відрізнявся від першої версії, як небо і земля, я поліпшив підбір, під’єднав Telegram для випадків, коли наставав момент перейти туди з Tinder. Якість відповідей була кращою, я також підключив Google-календар, щоб мені надходили повідомлення про зустрічі. Але головне, я додав валідацію відповідей. Тобто, коли ChatGPT збирався написати щось унікальне, мені приходив пуш у Telegram із проханням підтвердити надсилання цього повідомлення.
Штука працювала, мені було навіть складно відрізнити, де писав я, а де ChatGPT. Я ходив на зустрічі, дивився, що за людину відібрав бот. Якщо я розумів, що людина та, то я продовжував спілкуватися частково сам, частково за допомогою GPT”.
“Тоді я став припиняти проєкт”
За півтора року створений Олександром алгоритм поспілкувався в дейтинг-сервісі з 5239 дівчатами: “Сумарно програма проаналізувала понад 14 тисяч анкет… Загалом за півтора року експерименту в мене було близько ста зустрічей“. І настав момент, коли Олександр зрозумів, що мета поруч. Ось вона, Карина, розумниця і красуня, аналітик банківських ризиків. Випускниця НДУ ВШЕ, закінчила бакалаврат Міжнародного інституту економіки і фінансів.
“Тоді я став призупиняти проект”. І перейшов до суто живого спілкування. Воно й показало, що знахідка вдала. А робота ШІ розуміється Олександром як початковий, підготовчий процес.
Тут є про що подумати. Сучасний світ – царство плюралізму. Люди дуже різні й на вигляд визначити, хто є хто, далеко не завжди реально. Хіба що у вузькому колі якоїсь субкультури. Релігійної, етнічної громади чи іншої меншини. Але не всі налаштовані на те, щоб замикати своє життя в межах такої громади.
І тоді починається царство невизначеності. Її страшенно багато. Набагато більше, ніж колись, коли життя кожної людини було дуже чітко вписане в соціальні та культурні рамки. Вона знала свої можливості і мала смак, що випливав зі статусу, свого і своєї сім’ї, свого оточення…
Тепер усе інакше. До того ж і спілкування між людьми стало значною мірою дистанційним, віртуальним. Знайти близьку за духом людину – завдання ще те.
Неспроста Олександр говорить про емоційне вигорання. “Поточна манера спілкування в дейтингах передбачає, що в якийсь момент можеш вигоріти. Ти не знаєш напевно, підходить тобі людина чи ні. Можеш спілкуватися одразу з кількома людьми – при цьому і дівчина, зі свого боку, робить те ж саме. Усе це потребує часу, уваги, багато сил і лягає важким емоційним тягарем”.
І з цим хаосом Жадан спробував впоратися за допомогою ШІ. У нього, як він вважає, вийшло.
Добре те, що добре закінчується?
Його обраниця, до речі, з цим згодна. Олександр посвятив одного разу її у свій проєкт.
“…ми сиділи, розповідали, що сталося одне в одного за останній час. І ось, Саша каже: “Карін, мені потрібно розповісти тобі про один свій невеликий проєкт із нейромережами”. Він пояснив, що використовує чат-бот як свого асистента. У мене виникло багато запитань… Потім Саша розповів усю історію: про те, як він починав спілкування не тільки зі мною, а й із багатьма іншими дівчатами. Це ще більше мене здивувало… головне – мета. Саша хотів знайти собі хорошу дівчину, я вважаю, що він із цим завданням впорався… за своє життя кожен несе відповідальність сам – жоден ChatGPT не може сказати тобі: “Іди, одружуйся з нею – це твій обов’язок”. Ти і тільки ти можеш проаналізувати те, що з вами відбувалося, в якому ти стані зараз і що ти хочеш від майбутнього”.
Олександр резюмує: “…у нас склалися стосунки, від яких я в дикому захваті, і в неї ідентичні враження про мене. І те, що наше знайомство відбулося за допомогою нейромережі, ніяк не робить стосунки гіршими”.
Чи можна поставити пошук на потік?
Чи стануть такі знайомства звичайною практикою, сучасною рутиною?
Не всім така ідея подобається в принципі. І бачити в ній генеральну перспективу шлюбних знайомств навряд чи варто.
Ось і Жадан сумнівається. З його проекту складно зробити масовий продукт. “…ця програма зроблена на коліні і тільки під мене. Щоб її міг використовувати хтось інший, потрібно відкотитися на самий початок розроблення і почати все заново …у людей є інтерес до такого проекту, але в реальності він просто невигідний економічно”.
У сумі на весь проект він витратив близько дві тисячі євро.
