Змінюємо місто на село: уроки виживання

Кліматична та енергетична криза, зниження рівня життя змушують мешканців мегаполісів шукати шляхи порятунку. Наприклад, чи можна повернутися до своїх витоків, ніж не вихід? І його як не парадоксально підказала пандемія, коли заміське життя стало набагато милішим за міське. Змінюємо місто на село: уроки виживання.

Читаємо також: Чим село в Німеччині відрізняється від російської.

Саме у сільській місцевості зосереджена більшість біорізноманіття, природних багатств, сільських угідь, запасів води та традицій. Хтось має про все це подбати та передати наступним поколінням. Можна скептично ставитися до прогнозів глобального розподілу населення. Але цифри кажуть самі за себе. З 9,7 мільярда людей до 2050 року 68% опиняться у містах.

Можливо, це ймовірне майбутнє. Але багато що все-таки залежить від того, що ми зробимо в теперішньому. Ми зіткнулися з тим, що природа починає регулювати зростаючу популяцію. І не останню роль тут відіграв коронавірус. За час його ходи планетою збільшилася смертність. При цьому знизилася народжуваність та скоротилася тривалість життя.

У свою чергу кліматичні катастрофи лише набирають темпи, і вже констатували їхнє збільшення у п’ять разів за останні п’ятдесят років.

Змінюємо місто на село: глобалізм та урбанізм

Останнім часом одержимість містами поступово сходить нанівець. Так само, як переконання, що майбутнє розігрується саме тут. Якщо навіть і говорять про розумні міста, що обросли інноваціями та новими технологіями, то замовчують їхні темні сторони. А це нестримне забруднення повітря та навколишнього середовища. Смертельна концентрація тепла у вигляді острівців цивілізації, нестача води та зростання відходів, постійні пробки, стрес та почуття самотності.

У свою чергу, з настанням пандемії виявився такий недолік, як перенаселеність міст. Щоправда, небезпечний вірус не лише змінив наше життя, а й багато чого нас навчив. Несподівано виявився загальний дефіцит природних ресурсів: води, сировини та енергії. І людство раптом задумалося про відновлення природного балансу.

Цілком ймовірно, що людство обрало не той шлях розвитку. Тим не менш, ще є час все виправити. Принаймні спільними зусиллями, як це виявилося у випадку з пандемією.

І все ж зміни клімату поки що не піддаються регулюванню. Раз у раз виникають різного роду зупинки та блокування різних видів діяльності. Крім того, за останні 50 років кліматичні катаклізми призвели до втрати на планеті 69% хребетних. І це не єдина втрата.

Поки що навіть не намічені шляхи соціально-економічного переходу, необхідного для безпечного майбутнього. Якби ми подумали про подібні зміни років 40 тому, то зараз не довелося б поспішати робити радикальні дії. Не довелося б стояти віч-на-віч з глобальним потеплінням і кліматичною катастрофою.

Змінюємо місто на село: загроза вимирання міст на тлі сільської благодаті

Поки що всі спроби втечі з перенаселених міст були малоефективними. Особливо остання, яка була здійснена у зв’язку з пандемією. Вона таки показала всю непристосованість міських жителів до сільських умов. Мабуть тому, що вибір було зроблено вимушеним, а не усвідомленим. Відразу виявилася нестача участі городян у місцевому сільському житті через втрачений дух єднання та колективізму.

При цьому загроза вимирання міст може бути ослаблена не лише посиленням такого чинника, як село. Не менш важливим є зростання невеликих міст з інфраструктурою, що вже склалася. Їм набагато легше інтегруватися в економічний, соціальний та природний простір.

І все ж таки план повернення до сіл найбільш реалістичний. Достатньо оцінити ті перспективи, які інакше як привабливими не назвеш.

Плюси села

• Чисте повітря і не забруднене довкілля.
• Чиста вода, яку не замінить жодна бутильована.
• Відсутність шумової завіси від надлишку транспорту та людських потоків.
• Відсутність надлишку освітлення та шкоди від світлового фактора, за яких збивається звичний добовий цикл.
• Немає вторгнення сторонньої інформації ззовні, що заважає приймати самостійні рішення.
• Можливість якісного харчування та відпочинку.
• Набуття нових навичок завдяки веденню власного господарства.
• Можливість вести активніший, ніж у місті, спосіб життя.
• Наявність більш відкритого місця для життя, не обмеженого квадратними метрами.
• Безпека та економія життя на селі — менші витрати на житло та його обслуговування, а також підтримка сусідів, що забезпечує безпечне проживання.

Все, що можна внести до списку недоліків сільського життя, стосується проблем, що цілком вирішуються. Це труднощі у працевлаштуванні та набутті культурного дозвілля, дефіцит спілкування та якісної освіти, відсутність розвиваючих та спортивних секцій для дітей, а також брак висококваліфікованих фахівців у різних галузях.

Проте всі ці проблеми не можна порівняти з тими, які вже сьогодні нам пред’являє місто.