Такого розвитку подій побоювалися багато хто в Брюсселі, де націоналістичні уряди Польщі та Угорщини вже давно є проблемою. Чи формується у ЄС новий правий фронт? У 2023 році голові Комісії ЄС Урсулі фон дер Ляйєн та канцлеру Німеччини Олафу Шольцу доведеться багато переконувати.
Коли Джорджія Мелоні з праворадикальної партії «Фрателлі д’Італія» перемогла на виборах у вересні, багато європейців вагалися між тривогою, занепокоєнням та страхом за Союз. Не дивно, адже Мелоні протягом багатьох років виступала проти Брюсселя, закликала до більш жорсткої позиції щодо мігрантів, критикувала Берлін та Париж, а натомість симпатизувала Будапешту та Варшаві. Фон дер Ляйєн навіть зволила заявити перед виборами, що Брюссель має «інструменти», якщо Італія створить проблеми.
«Побоювання були перебільшені та недоречні», – каже політичний аналітик Вольфанго Пікколі. Принаймні, публічно Мелоні змінилася: якщо у червні вона ще кричала в серця націоналістів і расистів із гаслами проти ЄС та мігрантів на заході іспанської ультраправої партії Vox, то під час виборчої кампанії вона була набагато помірнішою. Деяким коментаторам навіть лестить, що колись такий зухвалий лідер опозиції у багатьох питаннях плавно продовжує курс свого попередника Маріо Драгі.
Як Мелоні реагує на рейтинг популярності?
Справді, 45-річна жінка зрозуміла, що має мало можливостей для маневру. Вихід із ЄС? Це не проблема, зрештою, Італія все ще має десятки мільярдів євро з фонду реконструкції корони, що манить з Брюсселя. І ніхто не обійдеться без такої кількості грошей. Той факт, що Мелоні, яка в 19-річному віці одного разу назвала диктатора Беніто Муссоліні «хорошим політиком», потім також – дещо нерішуче – дистанціювалася від фашизму, заспокоїв багатьох, хто сумнівався. У опитуваннях помірна зовнішність Мелоні не зашкодила, навпаки.
“Вирішальним питанням буде те, як відреагує Мелоні, коли рейтинги її популярності впадуть”, – говорить Піколі. «Чи пробудяться після цього її праві інстинкти, чи вона залишиться помірною?».
Європа вже пережила передчуття можливої сварки з Римом, зрозуміло, щодо біженців: оскільки Мелоні відмовилася пропустити в італійський порт судно «Океан Вікінг» морської рятувальної організації SOS Méditerranée з 234 мігрантами на борту, воно було змушене вирушити до Франції. Париж був обурений, виступив із різкою критикою та посилив прикордонний контроль з Італією. Навіть президент Серджіо Маттарелла втрутився, щоб згладити дипломатичну ситуацію. Мелоні, проте, вже натякнула на «нові заходи» проти цивільних рятувальників. Разом із Грецією, Мальтою та Кіпром ЄС попросили вжити заходів проти цих НУО.
Новинка у Швеції
Швеція також отримала помітний поворот праворуч у 2022 році – хоч і не такий екстремальний, як Італія. На вересневих парламентських виборах націоналістична партія «Шведські демократи» набрала понад п’яту частину голосів, що є рекордом.
В результаті найгустонаселеніша держава Скандинавії зіткнулася з нововведенням, до якого багато хто в країні ставиться із занепокоєнням: щоб отримати необхідну більшість для обрання нового прем’єр-міністра, консерватор Ульф Крістерссон вперше уклав урядову угоду з правими популістами. Раніше шведські демократи постійно залишалися осторонь інших партій, тепер вони є вирішальною підтримуючою партією, без якої уряд консервативної меншини не мав би своєї парламентської більшості.
Таким чином, партія, що має коріння у неонацистському середовищі, отримала право голосу у стокгольмському парламенті. Лідер партії Джиммі Окессон вже оголосив про «зміну парадигми в імміграційній та інтеграційній політиці», а також масштабне скорочення кількості біженців, які приймаються за квотами щороку. У 2023 році очікується вжиття додаткових заходів, спрямованих, зокрема, проти мігрантів.
Наприкінці року Швеція стане головою ЄС. «Цей уряд приділятиме першочергову увагу роботі ЄС», – запевнила міністр ЄС Джесіка Росвалл у середині грудня. В інтересах Швеції зберегти ЄС і досягти прогресу у вирішенні питань, які потребують спільних рішень. Серед іншого, шведи мають зосередитися на безпеці, демократичних цінностях та верховенстві закону.
Далі на схід, у Варшаві та Будапешті, люди потирають руки: менше через зміну уряду у Швеції, але більше через нову сильну жінку в Італії. Насамперед глава уряду Угорщини Віктор Орбан, а також польська правляча партія PiS в оточенні прем’єр-міністра Матеуша Моравецького виявляють до Мелоні велику симпатію. Орбан бачить у ній, можливо, вагомого союзника у боротьбі проти європейських інститутів. Тим не менш, споконвічне для правих питання міграції може посіяти розбрат: італійські прихильники жорсткої лінії хочуть розподілити біженців, яких вони не можуть відпустити, по інших країнах ЄС – Орбан не хоче приймати жодного.
.
