Жаби – численні представники безхвостих земноводних. Вони мешкають скрізь: у воді, на суші, під землею. Серед них є домашні акваріумні жаби і смертельно отруйні.
Озерна жаба (Pelophylax ridibundus)
Один із найпоширеніших різновидів – озерна жаба. Вид мешкає в Центральній і Південній Європі, Передній і Середній Азії, на півночі Африки, на Кавказі. Вона має гладку шкіру буро-зеленого кольору, вирізняється світлою смугою вздовж спини.
Які види жаб водяться в Казахстані? Найбільша і найсильніша жаба на території Казахстану – озерна. Довжина її тіла досягає 13 см. Вона стала витісняти аборигенів – центральноазіатську жабу і данатинську жабу, які занесені до Червоної книги Казахстану.
Група вчених, які вивчають озерну жабу, зазначає, що за останні 50-60 років ареал її проживання в Казахстані збільшився вдвічі. Вони живуть уздовж ариків, ставків, прісних і слабосолоних водойм і навіть у горах на висоті до 1500 м. Кандидат біологічних наук Микола Березовиков пише, що цей вид проявляє хижацькі нахили, крім комах і мальків полює на навколоводних птахів.
Прудка жаба (Rana dalmatina)
Цей різновид сімейства амфібій поширений у Європі – у Франції, Німеччині, Австрії, Чехії, Греції, в Україні. Він мешкає біля водойм у змішаних лісах, луках і на узліссях. Відрізняється тим, що може віддалятися на значні відстані від водойм.
У стрибучої жаби середні розміри (до 8 см), причому самці дещо менші за самок. Забарвлення маскувальне, нижня частина тулуба біла, без плям. Назву отримала завдяки дуже довгим заднім ногам, які допомагають їй робити стрибки до 2 м.
Їстівна жаба (Pelophylax esculentus)
Припускають, що їстівна жаба тисячі років тому походить від ставкової та озерної. Зараз це один із найпоширеніших видів у Європі. Отримала назву через великі задні кінцівки. У французькій кухні з них готують делікатесну страву.
Мешкає вид уздовж струмків, ставків, річок зі слабкою течією, у болотах. Має зелене трав’янисте, сіре, оливкове забарвлення, іноді зустрічається мозаїчне зелено-буре. Довжина тіла сягає 97 мм. Відрізняється феноменальним поліклональним способом розмноження, тому співіснує в змішаних угрупованнях.
Центральноазіатська жаба (Rana asiatica)
Центральноазійська жаба поширена на південному сході Казахстану, в Киргизії, на північному заході Китаю. На території РК вид трапляється в Чуйській долині, на річці Ілі та озері Балхаш, у районі хребта Тарбагатай. Мешкає на суші в заплавах річок.
Має середні розміри: довжина тіла сягає 8 см. Відрізняється загостреною мордою, гладкою шкірою бурого кольору, білим черевом. Витісняється озерною жабою, тому віднесена до видів, яким загрожує зникнення, і перебуває під охороною держави.
Жаба-голіаф (Conraua goliath)
Які є рідкісні види жаб? Це величезна жаба-голіаф, напівпрозора скляна жаба і пурпурна жаба, що живе все життя під землею.
Жаба-голіаф мешкає в Західній Африці, в Камеруні та Екваторіальній Гвінеї. Гіганти мешкають у водоспадах тропічних річок, віддають перевагу кришталево чистій воді. Це дуже обережні й полохливі особини, вони дуже добре бачать будь-які пересування на відстані до 40 м.
Голіаф – найбільший різновид із жаб, що нині мешкають на Землі, її тіло досягає 32 см у довжину, а разом із витягнутими задніми ногами – 90 см. Маса тіла – до 3,3 кг. Самки цього виду можуть бути ще більшими. Голіафи стрибають на 3-3,5 м. За статусом Міжнародного союзу охорони природи жаби-голіафи належать до зникаючих видів.
Скляна жаба (Centrolenidae)
У горах і тропічних лісах Південної Америки живуть скляні жаби. Це дрібний різновид сімейства безхвостих земноводних довжиною 2-3 см. У них плоскі тіла, широкі приплюснуті голови, дуже великі очі, що мають стереоскопічний зір.
Пальці цих жаб забезпечені присосками, завдяки яким вони легко утримуються на гладкій поверхні листя. Між пальцями задніх кінцівок у них є перетинки, які допомагають легко ходити по сипучих поверхнях.
Головна відмінна риса виду – напівпрозора шкіра, м’язи та кістки. Тому можна спостерігати, як працює серце, печінка, шлунково-кишковий тракт земноводного. Але завдяки різним пігментам, які відбивають інфрачервоні промені, шкіра жаби має здатність змінювати колір. Пігменти надають напівпрозорій шкірі безліч відтінків зеленого кольору.
Пурпурова жаба (Nasikabatrachus sahyadrensis)
Пурпурова жаба – рідкісний південноіндійський вид. Його тільки 2003 року вдалося описати дослідникам, хоча місцеві жителі були давно з ними знайомі. Ці жаби відрізняються від родичів тим, що адаптувалися жити під землею, де проводять майже все життя.
До підземного існування пристосувалося все тіло жаб. Вони мають округлий тулуб, крихітну голівку, короткі кінцівки. Задні ноги пристосовані для риття нір. Ці жаби мають пурпурне, майже фіолетове забарвлення. При цьому в них несподівано маленький білий носик.
Іноді під час мусонів ці особини вилазять на поверхню. У дощових калюжах у них відбувається спарювання та розмноження.
Жахливий листолаз (Phyllobates terribilis)
Які жаби отруйні? До отруйних особин належить жахливий листолаз, маленький древолаз, синя жаба-дротик. Це найяскравіші жаби у світі, що живуть у тропічних лісах Америки. На сайті Смітсонівського національного зоопарку National Zoo їх називають отруйними стрілами або дротами.
Інша назва жахливого листолаза – золота отруйна жаба-дротик. Як повідомляють на сайті Treehugger, присвяченому сталому розвитку всього живого, це найотруйніші земноводні на Землі. Кожна особина має до 1 мг нервово-паралітичної отрути батрахотоксину, здатної вбити 10 людей. Досить доторкнутися до шкіри цієї невеликої жаби (її довжина – 2-4 см), щоб отримати смертельне отруєння. Племена, що жили в Колумбії, отруювали цією отрутою наконечники стріл, від чого до назви виду додалося слово “дротик”.
Маленький древолаз (Oophaga pumilio)
Це невеликі жаби розміром від 17 до 24 мм. У них попереджувальне яскраво-червоне з чорними плямами забарвлення, чорні ніжки, червоний, коричневий або білий живіт.
Ці жаби харчуються мурахами, завдяки чому накопичують токсини в шкірних залозах. Там вони перетворюються на смертельну отруту. Мешкають ці крихітні отруйні істоти у вологому середовищі тропіків. У них на ніжках є присоски, завдяки чому вони легко переміщаються гілками чагарників і землею.
Блакитний древолаз (Dendrobates azureus)
Вид мешкає в савані і тропіках на кордоні Бразилії та сусідніх країн. Інша назва виду – синя жаба-дротик. Ці жаби живуть у траві, об’єднуються у великі групи до 50 особин. Харчуються комахами.
Синя жаба-дротик має яскраву блакитну спинку з чорними плямами, сині лапки. Вона виділяє отруйний слиз, хоча й не дуже токсичний. Екзотичні жаби стали популярними для утримання в тераріумах, до того ж при домашньому догляді їхня токсичність втрачається.
Жаби – широко поширені мешканці планети. Найочевидніша користь від них – поглинання комах, зокрема небезпечних для людини.