Зміна клімату спричиняє підвищення ймовірності екстремальних погодних явищ. Особливо у разі ураганів небезпечним чином змінюється ще один фактор.
Тропічні циклони силу все швидше і швидше
Згідно з результатами дослідження, тропічні циклони в Атлантичному океані та Карибському морі набирають чинності дедалі швидше. Оскільки в ході зміни клімату температура поверхні океанів підвищується, урагани не тільки здатні поглинати більше водяної пари, але й роблять це все швидше і швидше, пояснює Андра Гарнер з Університету Роуена в Глассборо (Нью-Джерсі, США) у науковому журналі Scientific Reports . Тропічні циклони отримують свою енергію в основному за рахунок тепла випаровування водяної пари, яку вони поглинають над океаном.
За словами Гарнера, такий розвиток подій викликає занепокоєння, особливо тому, що урагани у будь-якому разі важко передбачити на ранніх стадіях і вони можуть призвести до потенційно великої шкоди. У період з 2012 по 2022 роки. найбільших збитків було завдано ураганами «Сенді» (2012 р.), «Харві» (2017 р.), «Ірма» (2017 р.), «Іда» (2021 р.) та «Ян» (2022 р.). Вони менш ніж за три дні перетворилися з тропічного шторму на ураган третьої або вищої категорії за шкалою ураганних вітрів Саффіра-Сімпсона з силою вітру не менше 178 км/год.
Більше кілометрів на годину
Гарнер проаналізувала дані з бази ураганів «Hurdat2», що містить багато значень для всіх ураганів. Вона розділила дані про урагани на три тимчасові періоди: з 1971 по 1990 рік, з 1986 по 2005 рік і з 2001 по 2020 рік, причому середній період накладався на два інші. Потім із усіх зареєстрованих ураганів дослідниця визначила 12-годинний, 24-годинний та 36-годинний інтервали, в які сила урагану збільшувалася найбільшою мірою у кожному випадку.
Це дозволило порівняти швидкість інтенсифікації, тобто. збільшення швидкості вітру, у різні періоди часу. Якщо першому періоді середня максимальна швидкість посилення протягом 24 годин становила 32,8 км/год, то період із 2001 по 2020 рік вона становила вже 41,7 км/год. Максимальна швидкість посилення протягом 12 годин у середньому цей період становила 29,1 км/год – на 28,7% більше, ніж у період із 1971 по 1990 рік (22,6 км/год).
Згідно з проведеним аналізом, ймовірність перетворення урагану зі слабкого (категорія 1) на сильний (категорія 3 і більше) протягом 24 годин сьогодні більш ніж удвічі вища: У період з 1971 по 1990 рік цей показник становив 3,23%, а в період із 2001 по 2020 рік – 8,12%.
“Пікові інтенсивності, що досягають або перевищують 50 вузлів, також стають більш ймовірними з часом”, – пише Гарнер. Швидкість 50 вузлів еквівалентна 92,6 км/год. Імовірність того, що ураган набере таку інтенсивність за 24-годинний період, становила 2,6% у період з 1971 по 1990 рік. В останній період ймовірність цього становила 7,4%.
Інші регіони
Регіони виникнення тропічних циклонів в Атлантиці та Карибському басейні змінювалися протягом досліджуваного періоду. Наприклад, ймовірність того, що ураган у Мексиканській затоці швидко набиратиме сили, зменшувалася у всіх досліджених інтервалах (12, 24, 36 годин) з 1971 по 2020 рік. З іншого боку, ця можливість збільшилася на атлантичному узбережжі США і в південній частині Карибського моря.
«Тропічні циклони, які особливо швидко посилюються в південно-західній частині Карибського басейну, можуть надавати руйнівний вплив на багато відносно бідних ресурсів країни Центральної Америки», – Зазначає Гарнер. Результати її дослідження наголошують на необхідності стримування глобального потепління, щоб обмежити ще більш швидке збільшення сили ураганів, пише автор дослідження. Вона закликає до планування прибережної зони та вжиття комунікаційних заходів, які дозволять уразливим спільнотам адаптуватися до мінливих небезпек тропічних циклонів.
