Шредер применшує російську загрозу

Шредер применшує російську загрозу

Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер заявив, що не бачить загрози Західній Європі з боку Москви. «У нас немає жодної загрози. Цей страх перед приходом російських абсурден», – Заявив друг російського президента Володимира Путіна в інтерв’ю газеті Berliner Zeitung. «Як вони можуть перемогти НАТО, не кажучи вже про те, щоб окупувати Західну Європу?»

Шредер, який після того, як став канцлером, тривалий час працював на російські газові компанії, також прокоментував військові цілі росіян. За його словами, Росія хоче лише зберегти статус-кво на Донбасі та Криму. “Нічого більше”, – сказав Шредер, явно співчуючи анексії Криму, здійсненої Москвою в порушення міжнародного права. «Як давно Крим став російським? Крим для Росії – це не просто смужка землі, це частина її історії». Крим був приєднаний Москвою до Української Радянської Республіки 1954 року.

Всупереч заяві колишнього канцлера, Кремль неодноразово чітко заявляв про ширші військові цілі, такі як «денацифікація» та «демілітаризація» України. Крім Криму, Кремль анексував значну частину чотирьох українських областей – Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську. Російський екс-президент і заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв, який, за словами Шредера, є одним із двох важливих людей у ​​Москві поряд з Путіним, лише наприкінці вересня написав у Telegram: «Спеціальна військова операція триватиме до повного знищення нацистського режиму в Києві”. І далі: «Перемога буде за нами. І будуть інші нові регіони у складі Росії».

Росіяни нібито відчули загрозу

Шредер також заявив, що вважає «фатальною помилкою» початок війни Путіним. Але в той же час він з розумінням ставиться до передбачуваних російських мотивів: за його словами, Росія відчувала загрозу, оскільки з Туреччиною, як членом НАТО, ракети могли безпосередньо досягати Москви. «США хотіли підвести НАТО до західного кордону Росії, наприклад, з Україною як новий член. Усе це відчувалося росіянами як небезпека».

Він не заперечував, що в цьому випадку мала місце і ірраціональна думка. «Російські реагували на все це із сумішшю двох факторів: страху та передової оборони. Ось чому ніхто ні в Польщі, ні в країнах Балтії, ні тим більше в Німеччині – а всі вони, між іншим, члени НАТО – не повинні відчувати, що їм загрожує небезпека». Насправді Медведєв та інші російські прихильники твердої лінії неодноразово закликали до нападу на західні країни. Медведєв навіть загрожував Польщі знищенням.

На думку Шредера, у березні 2022 р. існувало б вікно для укладання мирної угоди. Українці були готові говорити про Крим. Те, що до цього не дійшло, не пов’язане з масовими вбивствами в Бучі. «Я думаю, що американці не хотіли компромісу між Україною та Росією. Американці думають, що можна стримувати росіян».

«Постачання зброї – це все-таки не рішення».

Тепер, на думку Шредера, канцлер Олаф Шольц та президент Франції Іммануель Макрон – єдині, хто міг би поговорити з Путіним. «Чому не можна поєднати підтримку України із пропозицією поговорити з Росією? Звісно, ​​постачання зброї – це не вирішення вічної проблеми». За його словами, єдиний, кому вдалося чогось досягти», – це президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган.

Шредер вважає важливими для припинення війни кілька пунктів: окрім очевидної відмови від Криму та членства в НАТО («Україна все одно не зможе виконати ці умови»), це відновлення двомовності та велика автономія Донбасу. «В якості робочої моделі можна було б використовувати Південний Тіроль»– сказав Шредер. Крім того, Україна має отримати гарантії безпеки.

Однак вона вже отримала їх одного разу, коли 1994 року поступилася Росії своєю ядерною зброєю. У Будапештському меморандумі Росія тоді також підтвердила, що поважатиме існуючі кордони України.