У цій замітці розберемося, які споруди з’явилися у Луганській, Білгородській та Курській областях.
Наприкінці жовтня з’явилися інформаційні повідомлення про зведення укріплень у Білгородській та Курській областях. Ці зміцнення вже отримали неофіційну назву “Лінія Вагнера”. У цій замітці розберемося, що вони являють собою і навіщо їх зводять.
Що таке «Лінія Вагнера»
«Лінією Вагнера» називають захисні зміцнення у Луганській, Курській та Білгородській областях. Свою назву вони отримали від російської приватної військової компанії “Вагнера”, яка і зводить ці укріплення. Ймовірно, за аналогією з «Лінією Маннергейма» — фінськими укріпленнями, які ефективно стримували настання військ СРСР під час радянсько-фінської війни.
Укріплення є бетонними пірамідами, які встановлюються на невеликій відстані один від одного і перешкоджають просуванню військової техніки. Завдання укріплень – затримати танки на місці, де їх знищить артилерія.
Курський губернатор Роман Старовойт днями звітував про створення в області двох ліній військових укріплень. За його словами, вони потрібні для відображення можливого вторгнення з боку України. Губернатор Білгородської області В’ячеслав Гладков також повідомив про будівництво укріплень у своєму регіоні.
Паралельно ведеться розчищення місць укриттів, зокрема підвальних приміщень, заявив голова комітету регіональної безпеки Курської області Михайло Горбунов. Ці укриття дозволяють розмістити до 1,5 млн. осіб. Також готуються укриття та окопи поблизу багатолюдних об’єктів — банків, відділень пошти, магазинів, які допоможуть громадянам урятуватися від можливого бомбардування.
Крім укріплень протитанкових на заводах у Білгородській області виробляються бетонні ДОТи. Відеоролик про те, як вони виглядають, розміщений у соцмережах одним із співробітників підприємства, яке їх виробляє.
Навіщо потрібні зміцнення у Білгородській та Луганській областях
На думку експертів ВВС, насправді потреби у зведенні таких укріплень на російській території немає.
По-перше, Україні, яка має мобілізаційні ресурси щонайменше в 3,5 рази менше, ніж російські, було б вкрай нелогічно розпорошувати сили вторгненням на російську територію. По-друге, союзники, які постачають Україні зброю, можуть розцінити це вже не як оборону, а як агресію та перекрити всі постачання.
По-третє, ні доти, ні протитанкові «піраміди» ніяк не захищають Білгородські та Курські міста від авіаударів, які останнім часом почастішали. І, нарешті, бетонні піраміди легко руйнуються танковими снарядами, і Україна має машини, здатні прокласти дорогу через такі укріплення. А бетонні доти будуть марними без необхідної кількості солдатів. Противник за бажання сам займе ці позиції, переобладнає і скаже спасибі. За підрахунками ВВС, оборона кордону Курської та Білгородської областей вимагатиме 80–95 тисяч бійців лише на передовій.
На думку автора ВВС, однією з можливих причин для зведення укріплень може бути пропаганда. Російська влада за допомогою створення укріплень транслює ідею, що війна вже близько і стосується кожного, вважає автор публікації. Таким чином створюється ілюзія захисту мирного населення від ворога та спроба виправдати саме ведення бойових дій.
