Постанова найвищих суддів Великобританії однозначна: без згоди Лондона Шотландія залишається частиною Сполученого Королівства. Такої згоди немає, справа закрита. Справа закрита? Далеко негаразд. Прихильники незалежності в самій північній британській частині країни, як і раніше, вважають, що вони мають шанс – і вони мають на це причини. Вони не самотні: У Північній Ірландії і навіть в Уельсі питання про відділення обговорюється все більш відкрито. Одна з причин скрізь одна й та сама: Brexit. Сполучене Королівство вже давно поділено. Огляд.
Шотландія: Верховний суд ухвалив, що регіональний парламент не може призначати референдум про незалежність без схвалення Лондона. Таким чином, план шотландського лідера Ніколи Стерджен щодо проведення референдуму у жовтні 2023 року відпадає. Але прихильники незалежності не здаються. Шотландська національна партія (ШНП) Стерджен вказує на те, що у всіх опитуваннях, проведених після рішення Верховного суду більшість висловилася за відділення. ШНП та «зелені», які також хочуть привести незалежну Шотландію назад до ЄС, уже домінують у регіональному парламенті.
Зараз Стерджен хоче перетворити наступні загальні вибори у Великій Британії – заплановані на 2024 рік – на квазіреферендум. Якщо більшість шотландців поставлять хрест на партіях, які виступають за незалежність, це буде очевидним мандатом, стверджує вона. Лондон має відповісти на цю демократичну волю. Можливо, це останній шанс Стерджена на довгий час. 19 березня її партія обговорить це в Единбурзі і вирішить, якою має бути майбутня стратегія.
Уельс: Протягом 100 років ця частина країни управлялася Лейбористською партією, яка однозначно виступає за Союз. Тим не менш, у тіні шотландців тенденції до незалежності в Уельсі зростають. Споріднена ШНП партія Plaid Cymru є партнером лейбористів уряду і проштовхує «Незалежну комісію з конституційного майбутнього Уельсу». Їхній висновок: незалежність була б одним із трьох «працездатних» рішень – відмінних від статус-кво.
За даними опитувань, нині трохи менше третини виступають за відділення. Це здається низьким, але останніми роками це число значно зросло. Прихильники зазначають, що у Шотландії приблизно 15 років тому були такі ж показники – і зараз там баланс змінився. Насамперед, валлійців непокоїть той факт, що у багатьох питаннях останнє слово залишається за урядом у Лондоні. Цьому сприяв і скандальний курс Консервативної партії у Лондоні. На референдумі з Brexit у 2016 році більшість жителів Уельсу проголосували за вихід, але ситуація давно змінилася.
Страх перед новими хвилюваннями у Північній Ірландії
Північна Ірландія: Ситуація у провінції, де раніше точилася громадянська війна, вибухонебезпечна. Заснована добрих 100 років тому як бастіон протестантських прихильників союзу з Великою Британією, Північна Ірландія сьогодні населена більше католиками. Вони традиційно виступають за об’єднання із державою ЄС Ірландією. Такий розвиток подій уможливлює проведення референдуму в найближчі кілька років. Слухаючи розмови у столиці Ірландії Дубліні, здається, що єдине питання полягає у тому, коли відбудеться злиття. Згідно з останнім опитуванням, дві третини ірландців проголосували б «за».
Але у Північній Ірландії ситуація інша. За те, щоб залишитися у складі Королівства, проголосувала б не лише переважна більшість протестантів, а й добра п’ята частина католиків. Експерти визначили важливий чинник: страх перед новими хвилюваннями. Наприклад, республіканська терористична група «Нова ІРА» знову здійснила напади.
Але насамперед кипить лоялістська сторона. Журнал “Purple Standard”, який вважається рупором терористичного угрупування UVF, нещодавно попередив, що керівництво більше не в змозі стримувати розлючених новачків. Йдеться про наслідки Brexit: з погляду юніоністів, договір між ЄС та Великобританією ставить під загрозу зв’язок між Белфастом та Лондоном. Тому що за допомогою цього так званого «північно-ірландського протоколу» в Ірландському морі було створено митний кордон. Вони опираються цьому всіма силами.
Відсутність власного уряду в Англії
Це паралізує провінцію. Через суперечку щодо Brexit головна протестантська юніоністська сила, DUP, бойкотує формування запланованого уряду єдності з республіканською католицькою партією Sinn Fein. Нові вибори, швидше за все, не виведуть ситуацію з глухого кута. У квітні виповнюється 25 років з дня підписання Угоди Страсної п’ятниці, яка поклала край громадянській війні у 1998 році, тому існує загроза ескалації.
Англія: найбільша частина країни – єдина, яка має власного уряду чи парламенту. Натомість центральний уряд і британський парламент приймають рішення одночасно. Поки що це майже нікого не турбує. Не дивно, кажуть критики, адже Англія – це великий кістяк Консервативної партії, яка десятиліттями не може закріпитися в Уельсі та Шотландії, а особливо Північної Ірландії вибори взагалі не проводяться. Тому Торі все більше проводять націоналістично-англійську політику, яка приваблює насамперед їхніх виборців. Небезпека у тому, що й тенденція збережеться, через кілька років Британія може перетворитися на Маленьку Англію.
