Сергій Гапонов про війну та цінності російської людини

35

Про війну та цінності російської людини, які призвели до цього, розповів журналіст Сергій Гапонов.

У чому причина російсько-української війни і які паралелі в цій ситуації можна провести з війнами в Чечні, розповів журналіст, у минулому військовий кореспондент Сергій Гапонов в ефірі Stratera Show на радіо «Голос Берліна» з Машею Майєрс та Дмитром Губіним.

Ось я раніше не підбирав слова, а зараз відколи працюю в німецькій початковій школі, я підбираю слова. Зрозуміло, що маленькі діти, вони не повинні якісь речі чути, навіть якщо ці речі є правдою та чимось важливим, що їм у житті потрібно пізнати, все одно це ще не для початкової школи. Тому іноді, наприклад, тема війни, я дуже з нею обережний. Хоча мене запитують німецькі учні: а як ви ставитеся до війни? а кого ви підтримуєте? Запитують мене мій п’ятий клас.

Дмитро Губін: І що ви відповідаєте?

Сергій Гапонов: Безперечно, я підтримую тих людей, які воюють за свою свободу, за свою незалежність. Я проти агресора. А для мене хтось агресор? Це зрозуміло. Той, хто прийшов на чужу землю. От і все.

Дмитро Губін: Тож якщо повернутися до нашої розмови про можливі паралелі між різними війнами?

Сергій Гапонов: І там, і там йшлося, по суті, про цілісність однієї держави Росії, тоді і нинішньої держави, в якій йде війна — України. Тому що чеченці прагнули незалежності. Ну, принаймні частина з них. Росія справедлива для будь-якої країни, яка охороняє свою цілісність, говорила: ні, Чечня — це Росія, тож ніякої незалежності не може бути. Зараз відбувається, по суті справи, те саме, але з іншого боку. Україна охороняє свою цілісність.

Читайте також:  Росія закриє 4 генеральні консульства в Німеччині

Дмитро Губін: Мені доводиться чути від людей, які замислюються над простим запитанням: а де ми туди не звернули? Росія після знищення комуністичного правління. Де був той невірний крок? Чув, що чеченська війна це і був той самий крок, що треба було відпустити на волю, що справа Чечні була правою, вони мали право. А з ваших слів, із ваших аналогій виходить, що Україна сьогодні це Росія тоді.

Сергій Гапонов: Справа в тому, що, на мій погляд, все це подається дещо в спрощеному вигляді, причому з усіх боків. Я і прошу ускладнити, так, давайте ускладнимо. Тож, на мій особистий погляд, Росія є величезною територією з дуже маленьким для такої території населенням, з мізерним. По суті, це величезна чорна діра, яка стоїть на стику багатьох цивілізацій і яка більше, звичайно, належить до цивілізацій, зовсім не європейських, східних, південних. Візантія така сучасна. Західні ліберальні цінності ми зараз не обговорюємо. Принаймні я не готовий оцінювати — це правильні чи неправильні цінності. І кому вони правильні, кому неправильні. Але, як на мене, ці цінності — не цінності російської людини на 85%.

Люди, які живуть у Росії (росіяни, російські та неросійські, неважливо, як їх назвати) — це люди, яким загалом ці цінності за великим рахунком не потрібні. Тому ось тих, кому хочеться жити ліберальним, вільним, європейським, яким завгодно західним життям у Росії 10–15%.

Маша Майєрс: Тобто росіянам потрібне Як? Як за кріпосного права, як у Російській імперії, як за Радянського Союзу?

Сергій Гапонов: Так. Більшості тих людей, які живуть на території нинішньої Росії, потрібний добрий цар, завжди був потрібен. Тобто, розумієте, людям, які завжди були гарматним м’ясом, які йшли в лобову на висоти, для яких завжди історія країни – це історія кривавих воєн, історія героїзації дурнів, вибачте за такий жорсткий термін, цим людям треба залишатися гарматним м’ясом. Вони цього хочуть. Це не моє бажання. Я б із задоволенням, якби міг, зробив би так, щоб усім цим людям були близькі цінності порятунку людського життя, свободи слова і таке інше. Але самим цим людям, на мою думку, потрібно залишатися (вони цього хочуть) гарматним м’ясом. Людьми, яких не поважають, яких нищать, а «мамки народжують нових» тощо.

Читайте також:  Шульце в Одесі: реконструкція у розпал війни

Там, де російський народ добрий, жалісливий, гостинний. Саме там він і кровожерливий. І так само після поливань відбувається поножовщина, і 40 ножових ран тощо.

Маша Майєрс: Але це не дає мені відповіді на запитання, в який момент ці люди вирішили, що треба йти на територію іншої держави і вбивати українців? У момент народження?

Сергій Гапонов: На мій погляд, на момент початку програми генетичної. Це генетичний, культурний код.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я