Розчарування, радість та безліч питань серед німецьких турків

54

Серкан Сайїн живе у Вестфалії, далеко від Туреччини – і все ж результати виборів дуже близькі його серцю. 51-річний хлопець розчарований, спантеличений і насамперед не розуміє, чому турки за кордоном знову почали підтримувати президента Реджепа Тайіпа Ердогана. У Німеччині чинний президент набрав 67 відсотків голосів – загалом, у другому турі виборів він набрав 52 відсотки. “Я не розумію цього. Люди, які вільно живуть тут в умовах демократії, змушують народ у Туреччині страждати в умовах автократії», – каже Сайїн з Альона. Однак 67 відсотків голосів виборців аж ніяк не означають, що дві третини всіх людей турецького походження по всій країні стоять за Ердогана.

Сайїн, наприклад, ухвалив німецьке громадянство добрих 20 років тому і не має права голосувати без турецького паспорта. Він каже: “Люди, які мають право голосу в політичній ситуації в Туреччині, навіть якщо вони живуть і працюють в інших країнах, – це неправильний шлях”. Він побоюється, що в цій країні поглибиться розкол між прихильниками та критиками Ердогана. Справді, з одного боку панує настрій свята, були паради машин, гучні вітання. В інших місцях панують розчарування та занепокоєння.

Погляньте на турецьку громаду в цій країні: у Німеччині проживає близько трьох мільйонів людей із турецьким корінням – циркулюють цифри від 2,8 до 3,5 мільйонів; ця група неоднорідна. Загалом у країні 1,5 мільйона осіб мали право голосувати цього разу. З них 50,4% віддали свої голоси у другому турі виборів, з них близько 500 000 – за Ердогана. Турецька громада в Німеччині (TDG) уточнює, що, виходячи з трьох мільйонів осіб турецького походження, це лише близько 17 відсотків. Юнус Улусий із Центру турецьких досліджень каже: «Ми не знаємо, що змушує інших не голосувати чи не мати права голосу».

Читайте також:  Випробування танка незадовго до місії Нато було правильним

Улусой повідомляє з Ессена, що політичний розкол був реальністю в Туреччині протягом деякого часу, а також серед турецького походження в Німеччині. Той факт, що Ердоган виграв у претендента Кемаля Кілічдароглу, напевно, мало що змінить. «Результат виборів впливає на людей тут емоційно, але не змінює їхнього повсякденного життя. Незабаром звичайне повсякденне життя продовжиться, сказав він.

Багато повідомлень через Instagram

Голова ТДГ Гекай Софуоглу не бачить «жодних великих протиріч чи заворушень». «Виборці Ердогана схвильовані, прихильники опозиції шукають помилки та причини. Опозиційні етнічні турки та курди не будуть битися тут із прихильниками Ердогана».

Сафак Салда, власник бару турецького походження з Берліна, знає багатьох людей, які хочуть залишити Туреччину. Його бар став своєрідним контактним пунктом для багатьох турків, які вже емігрували до Німеччини або роздумують над цією ідеєю. Колишній радіопродюсер також отримує багато повідомлень через Instagram від розчарованих турків, яким часто не вистачає коштів чи віз, щоб розпочати нове життя. У ніч виборів він написав у Твіттері – дещо жартівливо – у відповідь на результати голосування: «Я маю захопити і сусідній бар, ми, мабуть, більше не помістимося в моєму барі».

«Витік мізків із Туреччини залишається неминучим, – каже журналіст Хусейн Топель із Північного Рейну, де проживає особливо багато людей турецького походження. Імміграція тисяч найкращих фахівців – наприклад, з медицини, інженерних професій чи освіти – вже багато років дозволяє Німеччині отримувати прибуток. «Це продовжуватиметься».

Бек: «Політика систематичної дезінтеграції»

Якщо демократично орієнтована та добре освічена молодь залишить країну, «Туреччина скотиться в економічному та технологічному плані», – прогнозує Фолькер Бек із Центру релігійних досліджень у Бохумі. Він очікує «посилення поляризації між демократами турецького та курдського походження та прихильниками Ердогана». За словами Бека, Ердоган та його AKP проводять у Німеччині «систематичну політику дезінтеграції».

Читайте також:  "Після Путіна війну почне Сі"

А як щодо обміну на політичному рівні? Музикант Тайфун Гуттштадт зазначає: «Німецько-турецькі відносини перебувають на дуже прохолодному, але прагматичному шляху. Усі з цим упокорилися». Він не чекає тут жодних потрясінь. Щодо економіки, то берлінський художник бачить ситуацію досить чорною: «Я твердо припускаю, що економіка Туреччини сильно вдариться об стіну через один-два роки».

Вчений Улусой додає: «З точки зору Німеччини Туреччина – важливий гравець на Близькому Сході. І Туреччина порине в економічну кризу без зовнішніх ринків Німеччини та Європи». «Ви не зобов’язані любити один одного, але ви повинні робити». За його словами, у натягнутих відносинах мало що зміниться.

Курдська громада ставить під сумнів інтеграційні зусилля останніх років, «коли півмільйона людей у ​​Німеччині вирішили віддати свій голос президентові, який виступає проти свободи преси та демократичних цінностей та за релігійний фундаменталізм». Зейнеп Янасмаян із Центру досліджень інтеграції та міграції, однак, вважає, що надто спрощено розглядати результати виборів у цій країні виключно як ознаку невдалої інтеграції. Багато політичних діячів також називали це причиною перемоги Ердогана.

Топель закликає до політики, яка «не ставить тавро на прихильниках Ердогана і насамперед не виключає їх». Журналіст – автор серії подкастів про імміграцію, «заробітчан», расизм і навіть про підпал у Золінгені – закликає внести ясність, щоб не втратити прихильників Ердогана «повністю принаймні з погляду німецької демократії».

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я