Мета переслідування опозиціонерів з політичних мотивів у РФ – залякування всіх незгодних. Репресії так і працюють, зазначає головний редактор “Медіазони” Сергій Смирнов. За інформацією портала Aussiedlerbote.
Наразі в Росії відбувається суд над опозиціонером Іллею Яшиним. З початком війни кількість політв’язнів у РФ помітно зросла. Як працює репресивна машина Кремля, розповів головний редактор “Медіазони” Сергій Смирнов в ефірі Stratera Show на радіо “Голос Берліна” з Машею Майєрс та Дмитром Губіним.
Дмитро Губін: Добре, зараз ми до цього повернемось. Але Яшин те, коли він давав інтерв’ю Дудю, він на 100% розраховував, що він сяде. Він про це чесно говорив, він готувався до цього. Він казав, що йому страшно, що не хочеться, що жінка, яка його знала, вона відсиділа в зоні і казала: не треба цього робити. Але він все одно свідомо зовсім повернувся. Скільки отримає Яшин?
Сергій Смирнов: Мені дуже не хочеться говорити про терміни та гадати. Строки такий вкрай негативний прогноз. Мені здається, у справі Іллі Яшина нам треба орієнтуватись на термін, який отримав колега Іллі Яшина, муніципальний депутат Олексій Горінов. Ось він отримав сім років за схожу ситуацію. І мені здається, нам доводиться орієнтуватися тут на вирок саме йому та оцінювати весь суд над Іллею Яшиним у контексті вироку Олексію Горінову.
Москва, показова справа гучна. Вони, до речі, процес не закрили і він відкритий. Тому, як на мене, нам для того, щоб робити хоч якісь прогнози, треба орієнтуватися на вирок у справі Горінова. І мені здається, щось таке може чекати Іллю Яшина. Причому Ілля Яшин це знав. Мені здається, що все досить очевидно. І зрозуміло, що для влади це демонстративна справа. Вони додатково злитимуться, що Яшин не поїхав, хоча його видавлювали, видавлювали і практично вимагали, щоб він виїхав. Він все одно не поїхав. Отже, потрібно демонстративно і приблизно покарати його максимум.
Але максимум все одно не дають. Стаття має на увазі до 10 років позбавлення волі. Але все-таки перша судимість і одразу 10 років — нереально. Але щось ближче до вироку Олексія Горінова буде, мені здається, і в Іллі Яшина, на превеликий жаль.
Маша Майєрс: Скажіть, а як ви думаєте, своїх цілей влада, ось таким чином, проводячи такі показові процеси і даючи такі великі терміни за такі незначні правопорушення, вона досягає своїх цілей?
Сергій Смирнов: Але тут питання, що ми маємо на увазі наміри влади. Тобто, тут треба розшифрувати. Домагаються своєї мети у якомусь сенсі слова, у сенсі залякування решти? Але, як бачимо, якщо немає вуличних протестів, мабуть, домагаються.
Маша Майєрс: У сенсі боротьби із політичними опонентами. Наскільки ті люди, які перебувають сьогодні за кордоном і як і ми з вами, в тому числі, наскільки вони взагалі становлять якусь навіть не загрозу, а взагалі зберігають за собою право діалогу з російською владою?
Сергій Смирнов: Мені здається, про діалог вже давно не йдеться. І причому явно не з нашої вини, а з вини влади. Вони не хочуть жодного діалогу. Єдиний діалог, який вони ведуть останнім часом, – це діалог у залі суду. Треба ж розуміти, що жодного діалогу, ніякого діалогу, вони давно цього не роблять. У них як переговорники співробітники ФСБ і в крайньому випадку судді, які виносять вирок. Тому, звісно, жодного діалогу вони не ведуть. Тому жодних розмов у принципі не може бути. А щодо взагалі й Іллі Яшина, і тих, хто поїхав, то влада все одно роздратована. Вони незадоволені, що є ті, хто виступають проти них.
Для них головна мета – не посадити абсолютно всіх, хто їм не подобається. Проте, як би там не було, у Росії немає масових посадок. Їхня мета, посадивши одного-двох, трьох п’ятьох, залякати десятки, сотні тисяч. Та й тривалий час така тактика непогано працювала. Тут теж не треба казати, що це зовсім не працює. На жаль, працює. Вуличні мітинги поступово зійшли нанівець, зокрема через кримінальні справи, через репресії. Репресії бувають досить ефективними. Знову ж таки, не варто це заперечувати.
Дмитро Губін: А коли було більше політв’язнів за Брежнєва чи зараз?
Сергій Смирнов: Ну, ось порівняння якраз гарне питання. Якщо говорити про брежнєвський час, то, я думаю, принаймні порівнянно кількість ув’язнених вже в сьогоднішній Росії. Завжди можна переглянути список «Меморіалу». Там кілька сотень політичних ув’язнених зараз. Хоча, та й за радянських часів не так просто було рахувати політичних в’язнів, бо про якісь справи ставало відомо постфактум. Садили людей при цьому теж за політику та політичні погляди. Але я думаю, зараз порівняні кількості вже.
Не мають у них мети посадити взагалі всіх, хто їм не подобається. Їхня мета залякати. І тому репресії вони відносно точкові. Хоча, звісно, про сотні вже не можна говорити, що вони точкові. Проте поки там кілька сотень людей, і влада вважає, що цього достатньо, щоб залякати всіх інших, щоб інші не виходили на вулиці, щоб інші були менш критичними в соцмережах і так далі. Репресії так і працюють.
