Проміжні вибори в США покажуть, як зміниться американська політика на найближчі два роки, і чи зміниться вектор, заданий Байденом.
8 листопада відбуваються так звані проміжні вибори у США. Американці обирають Палату представників, третину Сенату, законодавчі збори та губернаторів у багатьох штатах. В ефірі Stratera Show на радіо «Голос Берліна» політолог, американіст Ян Веселов поговорив із ведучими Машею Майєрс та Дмитром Губіним про те, чого варто очікувати від цих виборчих перегонів.
Які успіхи та невдачі Байдена?
Маша Майєрс: Чи правильно я розумію, що завжди на ось цьому політичному екваторі завжди рейтинги президентів падають, і тут Байден не виняток? Тобто фіксуються якісь, скажімо так, розчарування, пов’язані з невиконаними обіцянками, даними під час передвиборних перегонів?
Ян Веселов: Найчастіше американські політологи говорять про так званий 6-річний суд. Це коли у президента на другому терміні йдуть проміжні вибори, вони зазвичай вважаються найгіршими, коли країна вже справді втомилася вже другий термін президента, і його вже не хочуть бачити. Але для Байдена це термін лише перший. Проте можна сказати, що це своєрідний закон американської політичної системи на проміжних виборах. Правляча партія, представник якої у Білому домі знаходиться, вона втрачає місця, як правило, і в Палаті представників, і в Сенаті.
Можна буквально на пальцях перерахувати випадки, коли це правило було порушено. І переважно ці винятки вони лише підтверджують правило. Це, наприклад, були проміжні вибори 2002 року Буша-молодшого, через 14 місяців після терактів 11 вересня та вторгнення до Іраку. Або вибори у розпал Великої депресії. Тобто всі ці випадки вони досить унікальні.
Маша Майєрс: А за ці два роки, за що Америка покохала Байдена і в чому, навпаки, розчарувалася? На ваш погляд.
Ян Веселов: Ці два роки вони справді дуже багаті були на різні події. Америка вийшла з пандемії коронавірусу. І з одного боку, вона вийшла з таким швидким економічним зростанням, особливо швидким зростанням на ринку праці. Дуже багато говорили про те, що економіка перегріта у тому плані, що дуже висока зайнятість і навіть надто багато вакансій не вистачає робочої сили.
З іншого боку, рекордна за останні 50 років інфляція в країні. Тобто востаннє таке було у 70-х. Ось це теж, звісно, стало однією із центральних тем виборів. Ну, і США, з одного боку, пішли з Афганістану нарешті. Понад 20 років тривало це протистояння з Талібаном. Але Америка ніби знову, у певному сенсі увійшла до іншого військового конфлікту у вигляді підтримки України. З одного боку, Байден також мав багато законодавчих успіхів у вигляді прийняття великих фінансових пакетів, інфраструктурних. Але те, що стосується саме соціальних аспектів законодавства, там, звичайно, його повістка, вона суттєво затихла в Сенаті з низки причин. Тому результати такі неоднозначні. Проте вони насправді у кожного президента завжди майже неоднозначні.
Російсько-українська війна та вибори в США
Дмитро Губін: Ян, я маю питання, пов’язане з російською повісткою, хоча я розумію, що це, швидше за все, аж ніяк не пункт номер один і навіть не пункт номер два в поточному американському порядку. Ми тут, у Німеччині, досить здивовані останніми даними різних соціологічних опитувань, які все ж таки дружно свідчать про те, що кількість людей, які розуміють Путіна і схильних так чи інакше розуміти позицію Росії Путіна, вона збільшилася порівняно з літом. Причому помітно побільшало. Помітно побільшало людей, які вважають, що країни НАТО теж винні в російсько-українському конфлікті. Кожен третій, хто живе в Німеччині, вважає, що Америка, наприклад, тримає свої біологічні лабораторії та розробляє біологічну зброю на території України. Це взагалі вже якась конспірологія глуха. Скажіть, що з подібними настроями, з ставленням до цієї війни, з ставленням до України та Росії відбувається зараз в Америці?
Ян Веселов: Як ви правильно сказали, тема України та Росії вона, звісно, не була центральною на цих виборах. Але вона все ж таки була. Тут слід зазначити, що демократи загалом виявили таку дисципліну та єдність, підтримуючи Байдена та його політику щодо України, зокрема, у вигляді поставок військової допомоги.
Хоча, звичайно, був один епізод, коли було опубліковано листа 30 демократів із лівого крила партії, в якому вони закликали Байдена шукати дипломатичний вихід із конфлікту, безпосередньо вести переговори з Росією щодо можливого перемир’я. Але пізніше воно викликало досить бурхливу критику і в ЗМІ, і з боку колег по партії. І в результаті цей лист був відкликаний.
У республіканців же у них намітився, насправді такий досить серйозний розкол у цьому плані, тому що, з одного боку, сильні позиції таких старих ще яструбів-неоконів часів Буша-молодшого, які виступають за агресивну зовнішню політику і за стримування Росії, зокрема військовим шляхом. З іншого боку, з’явилося таке нове крило, скажімо, ізоляційне, багато в чому з подачі Трампа з’явилося, яке наполягає на тому, що не потрібно витрачати гроші на Україну, треба витрачати гроші, припустимо, на будівництво прикордонної стіни з Мексикою. І взагалі це все лише продовжує конфлікт і таке інше. Проте поки що начебто як проукраїнська позиція і щодо Криму в республіканській партії домінує.
Хоча, звичайно, був такий тривожний дзвінок як заява лідера республіканців у Палаті представників Кевіна Маккарті. Він сказав, що Україна не отримає жодного карт-бланшу щодо виділення допомоги. Він стане речником Палати представників, якщо республіканці переможуть на виборах. багато хто сприйняв його заяву так, що республіканці будуть готові блокувати фінансову допомогу Україні, яку запропонує Байден, тому що її має схвалювати Конгрес, і там у тому числі зараз ходять чутки про те, що готується великий пакет на 50 мільярдів доларів для того, щоб на цілий рік найближчий підтримати якось Україну у вигляді постачання.
Чи реальне повернення Трампа?
Маша Майєрс: Найчастіше звучить прізвище Трампа. Наскільки ці вибори про Трамп? І наскільки високі шанси його повернення до Білого дому, на вашу думку?
Ян Веселов: Трампа на цих виборах немає в жодному виборчому бюлетені, проте він так чи інакше присутній, тому що кандидати, республіканці багато хто продовжує присягати на вірність йому, продовжують, якщо можна так сказати, вичищати партію від людей, які йому не лояльні. Але це, в принципі, вже сталося, коли проходив сезон партійних праймеріз. Там більшість кандидатів, які досить сильно його критикували, вони програли.
Ну і демократи, звичайно, теж роблять досить велику ставку на критиці Трампа, і в тому числі в аспекті заперечення результатів минулих президентських виборів. Тому що багато кандидатів, республіканців теж публічно продовжують заперечувати. Там близько 150 подібних кандидатів, у тому числі ті, які, якщо переможуть, відповідатимуть за організацію виборів у деяких штатах.
Є припущення, що Трамп може оголосити початок своєї президентської кампанії за підсумками цих виборів. Відповідно, якщо у республіканців чекатиме успіх, то він постарається собі якось приписати цей успіх. І на хвилі цього успіху знову спробує увійти до наступної президентської кампанії, тим самим відсунувши іншого потенційного лідера республіканців — губернатора Флориди Рональда Санчеса.
Маша Майєрс: Наскільки це можливий сценарій?
Ян Веселов: Це ворожіння у цьому випадку. Але мені здається, що поки що все вказує на те, що він справді готовий, бо він уже кілька разів зустрічався з конгресменами-республіканцями. Тобто певний ґрунт готується. Він періодично виступає на мітингах, хоча хоч би людина не веде виборчу кампанію, але періодично проводить такі заходи. Тому, мені здається, це цілком можливо.
Чому дедалі популярнішими стають політики-харизматики?
Дмитро Губін: Ось Трамп такий харизматик несистемний. Востаннє великий масовий попит у світі на несистемних харизматиків був помічений, коли руйнувалися монархії. Ось тоді з’явилися Муссоліні, Гітлер, Троцький і таке інше. Вони заміщали ніби Бога помазаника, який на себе корону вдягав. Зараз знову говорять про те, що у всьому світі від Франції до Німеччини також зріс попит на харизматиків. Є така теорія, що насправді це пояснює нову революцію — перехід від індустріального суспільства до постіндустріального. Ось ці харизматики ніби мають з’явитися такою штукатуркою або клеєм, які мажуть цю щілину в такому фазовому переході. Що думаєте, ви звідки така туга за несистемними харизматиками?
Ян Веселов: Насправді в Америці це досить традиційна історія. Цей образ проповідника, що виступає на коробці з-під мила. І водночас такого торговця, який вам продає зміїну отруту, це дуже традиційний образ для американської культури і в тому числі політичної культури. Тому насправді кандидати також нерідко такі з’являлися. Інша річ, що далеко не завжди вони вистрілювали. Ось той самий, припустимо, Джордж Воллес, колишній губернатор Алабами. Тому тут насправді досить важко сказати, чому так зійшлося.
Почасти це, звісно, пов’язані з тим, що досить сильно змінюється демографічний склад обох партій. Тобто, якщо раніше республіканці все ж таки вважалися партією таких заможних жителів передмість, а демократи вважалися партією робітничого класу, то зараз більше відбулася така поляризація. І республіканці – це тепер партія такого білого робітничого класу. Демократи — це партія саме людей із передмість, високоосвічених людей і плюс блоку, що примикає до них, у вигляді кольорового електорату, тобто афроамериканців і латиноамериканців.
Дмитро Губін: Населення передмість, мабуть, просто змінилося.
Ян Веселов: Це теж так, звісно. А самі передмістя стали як би менш однорідними і в плані, культурному і в плані расовому. Так, це, звичайно, теж дуже вплинуло.
Нагадаємо, у відеоформаті стрім Stratera Show транслюється щодня у будні з 14:00 до 16:00 на сайті нашого видання aussiedlerbote.de.
.