Рух опору дається взнаки в Україні, Білорусі та самій Росії.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що партизанські атаки на території України змушують відволікати сили від основних бойових операцій. Крім того, не можна скидати з рахунків руху опору у Білорусі та самій Росії. Історична практика показує, що перемогти партизанів дуже важко.
Перемогти партизанів заважає дефіцит особового складу
Експерти ISW вважають, що партизани знижують можливості армії РФ захищатися від постійних спроб ЗСУ наступати. Власні наступальні операції виявляються утрудненими і навіть неможливими. Склалися два чинники: низька якість оперативної армійської безпеки та дефіцит особового складу, що зростає. Армії РФ доводиться знімати цінні кадри з лінії зіткнення та відправляти на охорону тилу.
Аналітики також заявляють, що Москва досі не розробила методики ефективного протистояння партизанським рухам. Тим часом російським силовикам доводиться контролювати близько 85 тисяч квадратних кілометрів території, зайнятої з лютого 2022 року. Крим до уваги не береться, хоча й там є осередки опору.
Перемогти партизанів намагаються на Херсонщині
За даними української розвідки, армія РФ зосередила левову частку своїх військовослужбовців на Херсонщині — приблизно 40 тисяч людей. Хоча за площею цей регіон становить менше чверті від усієї окупованої території.
В ISW вважають, що такий пріоритет одного регіону над іншими спричинив деградацію сил безпеки в інших областях: Запорізькій, Луганській та Донецькій. Партизанські атаки почастішали та посилилися там після горезвісних референдумів. На думку експертів, це свідчить про нездатність РФ забезпечити безпеку нових територій.
Опір піднімає голову в Білорусі та Росії
Основний метод і білоруських, і російських партизанів – рейкова війна. Вони всіляко перешкоджають роботі залізниць, якими на фронт надходять військовослужбовці, техніка, амуніція тощо. Контролювати мережу завдовжки понад 30 тис. км лише у Росії силовики що неспроможні фізично.
Регулярно надходять повідомлення про підриви шляхів та підпали електротрансформаторів на вузлових станціях. Не лише у прикордонних районах, а й у далекій Башкирії. Відповідальність він часто приймає Всенародний рух «Легіон Свобода Росії». Аналогічна ситуація склалася у Білорусі.
Так, до суду направлено справу сорокарічного мешканця Мінського району. За твердженням силовиків, у березні 2022 року він підпалив релейну шафу на одній із стратегічно значущих перегонів. Йому загрожує до 20 років позбавлення волі. Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що партизани готові рішуче виступити, якщо на територію країни увійде армія РФ. Що характерно, у роки Другої світової війни УРСР та БРСР були головними центрами партизанського руху. З останніми бійцями Української повстанської армії радянська безпека впоралася лише 1956 року.
.
