Куратор і редактор Beyond Nuclear International Лінда Пентц-Гюнтер розповіла в інтерв’ю Aussiedlerbote, що наслідки можливої аварії на окупованій РФ Запорізькій АЕС можуть бути серйознішими, ніж у Чорнобилі.
Потенційна аварія на окупованій Запорізькій АЕС, де продовжуються посилені бої між українськими та російськими військовими, може мати серйозніші наслідки, ніж у Чорнобилі, куратор та редактор організації Beyond Nuclear International Лінда Пентц-Гюнтер розповіла в інтерв’ю Aussiedlerbote.
Росія та Україна звинувачують один одного в нападі на ядерний об’єкт з метою провокацій та політичного тиску. Останній працюючий енергоблок ЗАЕС, яка є найбільшою атомною станцією в Європі, відключили у вересні.
Ризики за умов війни
Першим серйозним ризиком на Запорізькій АЕС є втрата електроенергії, що надходить від мережі, вважає Пентц-Гюнтер.
«Втрата зовнішнього живлення на реакторі завжди є небезпечною, і ймовірність такої ситуації зростає в умовах війни. І саме це ми спостерігаємо зараз у Запоріжжі», – каже вона.
Тепер, коли всі шість реакторів зупинено, ризики знижуються, оскільки є більше часу для охолодження реактора, вважає експерт. Басейни для відходів також схильні до ризику втрати потужності, але в основному через випаровування або википання води, що покриває стрижні. Поки вода може поставлятися та замінюватися, ситуацію також можна тримати під контролем, але не безкінечно, стверджує вона.
«Великий ризик в умовах війни полягає в тому, що атомна електростанція або контейнери з паливом можуть зазнати прямого потрапляння бомб, ракет або обстрілів. Незважаючи на те, що захисна оболонка реактора та контейнери, що зберігаються зовні, мають бути міцними та здатними витримувати удари, вони не розраховані на те, щоб витримувати бомбардування», – каже вона.
Масові обстріли станції створюють ризик пожежі та вибухів, які потім можуть призвести до підвищення рівня радіації, вважає Пентц-Гюнтер.
«Залежно від масштабу атаки, кількості реакторів, басейнів чи контейнерів, які можуть бути пошкоджені чи спалахнути, постраждала територія може бути величезною і виходити далеко за межі України», – каже вона.
Повна безпека неможлива доки йде війна
Коли 1986 року вибухнув четвертий блок Чорнобильської АЕС, радіоактивне забруднення поширилося по всій Європі та за її межами.
Ці радіонукліди зберігаються у навколишньому середовищі невизначений час, забруднюючи продукти харчування, воду та ґрунт та осідаючи в організмі людини, каже експерт. Проте кількість радіації в Чорнобилі, яка вивільнилася за два роки після аварії, була набагато меншою, ніж на будь-якому із шести запорізьких реакторів.
«Таким чином, аварія у Запоріжжі може бути набагато гіршою, ніж у Чорнобилі. Внаслідок такої катастрофи набагато може бути викинуто більше радіоактивності. А забруднення триватиме набагато довше і торкнеться ще більшої території», – робить висновок Пентц-Гюнтер.
Атомні електростанції небезпечні за своєю природою, тому немає жодного способу зробити станцію безпечною, вважає Пентц-Гюнтер.
«Мінімальний крок зі зупинки всіх шести реакторів уже зроблено. Наразі виникає багато пропозицій, що можна зробити зі станцією. Але все це неможливо, поки триває війна», – каже вона.
Є тільки два кроки, які б гарантували будь-який рівень безпеки, вважає експерт.
«Перше це припинення вогню. Друге, необхідно демонтувати ЗАЕС та всі атомні електростанції та перейти на безпечніші, чистіші та надійніші джерела відновлюваної енергії», каже вона.
Багато розмов, мало справи
У міжнародному співтоваристві точиться багато розмов про безпечні зони навколо станції, але насправді нічого не відбувається, вважає експерт.
«Незрозуміло, що взагалі реально можна зробити. Міжнародне агентство з атомної енергії, яке входить до складу ООН (МАГАТЕ), закликає до створення захисних зон. Але водночас, немов заперечуючи, навіщо потрібна така зона, МАГАТЕ продовжує пропагувати розширення використання атомної енергії в усьому світі. А ця та сама технологія, яка нині викликає крайню тривогу в Україні», каже Пентц-Гюнтер.
.
