Невирішені конфлікти падають на ноги Франції

27

Кадри автомобілів, що горять, і запеклих сутичок між учасниками заворушень і поліцією в передмісті Франції нагадують такі ж конфлікти минулих років. Після загибелі підлітка від пострілу поліцейського під Парижем і третьої ночі заворушень поспіль привид заворушень 2005 року тепер переслідує французьких політиків. Три тижні тривали жорстокі заворушення після смерті двох підлітків, яких переслідує поліція. Це призвело до кризи країни з введенням надзвичайного стану та комендантської години.

Уряд, відповідно, стривожений, і президент Еммануель Макрон скликав у п’ятницю екстрену нараду. Однак, попри очікування деяких, він не став оголошувати надзвичайний стан, а обмежився закликом до батьків утримувати своїх дітей-підлітків від участі у бурхливих протестах. Він також хотів втрутитися у боротьбу із закликами до безладів у соціальних мережах.

Ставки високі як глави держави, так Франції. Жорсткий конфлікт навколо пенсійної реформи, який призвів до масових протестів із заворушеннями та кількома страйками, що утруднили роботу країни, лише зараз подолано. Після цього Макрон спробував надати нового імпульсу своєму уряду, який уже рік стримується через втрату абсолютної більшості в парламенті, поспішно оголосивши про швидкі поліпшення у багатьох сферах. Макрон хотів підбити підсумки у Національний день, 14 липня. Тепер, як і у 2018 році на початку протестів «жовтих жилетів», він раптово зіткнувся із загальнонаціональною кризою, яка може повністю вислизнути від неї.

Вибухова сила швидко визнана

При цьому Макрон швидко визнав вибухову силу відеозапису, на якому видно, як офіцер стріляє у 17-річного автомобіліста на контрольно-пропускному пункті в Нантері без конкретних надзвичайних обставин. «У нас є підлітка, якого було вбито, це незрозуміло і непростимо», – сказав президент, позбавивши свого міністра внутрішніх справ можливості стати на захист офіцерів. Визнання поліцейського промаху президентом і невдовзі після цього прем’єр-міністром Елізабет Борн було замало, щоб зупинити заворушення. Не допоміг і той факт, що поліцейського було взято під варту за підозрою у ненавмисному вбивстві.

Читайте також:  Канцлер заробляє менше, ніж багато керівників федеральних компаній

З 2005 року ситуація для мешканців передмість, багато з яких мають міграційне походження, не покращилася докорінно. Незважаючи на те, що мільярди були вкладені у будівництво багатоповерхових житлових комплексів, геттація кварталів та ізоляція їх мешканців не були подолані. Тут процвітають наркоторгівля, високий рівень безробіття та безнадійність. Багато жителів кварталів почуваються дискримінованими і вважають, що живуть у расистській країні. Вони почуваються непредставленими у політиці, і фрагментація французького суспільства очевидна у ситуації в Сіті, багатоповерхових житлових комплексах.

Заворушення сягають корінням у далеку історію

«Те, що відбувається в Нантері, явно є частиною давнішої історії», – сказав у п’ятницю газеті Libération соціолог та дослідник передмість Жюльєн Тальпен. “Такого розмаху ми не бачили з 2005 року”. Він сказав, що після смерті Джорджа Флойда у 2020 році в США не було жодного прогресу щодо поліцейського насильства у Франції. «Навпаки, сталося посилення поліцейського насильства та повне закриття інституту від вимог реформ». У певному сенсі, за його словами, нинішнє зіткнення є наслідком глухоти влади до вимог, які раніше висловлювалися мирним шляхом.

То як же Франції вийти з кризи, що може зупинити заворушення? Вже звучать заклики до докорінної реформи поліції, яка є ворогом номер один для багатьох мешканців багатоповерхових будинків. Однак зміни в поліції, яку критикують за репресивність, не можуть бути спрямовані проти самих правоохоронних органів, які зазвичай вимагають від політиків більше важелів впливу на свою діяльність у передмісті. Тому оголошення про масштабну реформу поліції навряд чи відбудеться відразу.

Як каже соціолог Талпін, проблема у будь-якому випадку виходить за межі поліції. Мешканці передмість також звинувачують державу та її інститути у дискримінації та наданні менших можливостей бідним районам. За їхніми словами, це відбувається за допомогою дискримінаційного дискурсу, тому що не вживають жодних конкретних заходів для районів і тому, що з расизмом не ведеться ефективної боротьби з точки зору мешканців. Для подолання всіх цих невирішених конфліктів та соціальних тріщин, які зараз несподівано опинилися в центрі уваги, Макрон та його уряд поки що не представили серйозного плану.

Читайте також:  Бабіш та Павло у другому турі виборів президента

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я