У НАТО назріває нова суперечка про рівень оборонних витрат країн-членів. За словами генерального секретаря Йєнса Столтенберга, деякі союзники хочуть значно посилити нинішній двовідсотковий цільовий показник. Він передбачає, що до 2024 року всі країни НАТО повинні наблизитись до контрольного показника, який передбачає витрати на оборону у розмірі не менше двох відсотків від валового внутрішнього продукту (ВВП).
“Деякі союзники рішуче виступають за те, щоб зробити нинішнє цільове значення у два відсотки мінімальним”, – сказав Столтенберг в інтерв’ю газеті Deutsche Presse-Agentur. Як голова Північноатлантичної ради, сказав він, він тепер керуватиме переговорами з цього питання. “Ми зустрічатимемося, у нас будуть міністерські зустрічі, у нас будуть переговори в столицях”, – пояснив він.
Відповідно, метою є досягнення угоди не пізніше наступного чергового саміту. Він буде організований 11 та 12 липня у столиці Литви Вільнюсі.
Східні союзники виступають за більш жорсткі цілі
Столтенберг не сказав, які країни НАТО закликають до більш амбітних цілей. За словами дипломатів, східні союзники, такі як Польща та Литва, а також Великобританія, нещодавно висловилися за узгодження жорсткіших цілей у зв’язку з війною Росії проти України. Німеччина та деякі інші країни, такі як Канада та Бельгія, вважаються противниками цієї ідеї. Поки що вони витрачають на оборону значно менше двох відсотків ВВП. Для Німеччини, наприклад, нещодавно очікувалося, що до 2022 року цей показник становитиме лише 1,44 відсотка.
Згідно з дослідженням Інституту німецької економіки (IW), навіть нещодавно затверджений спеціальний фонд у розмірі 100 млрд євро навряд чи зможе покращити ситуацію в довгостроковій перспективі. Згідно з розрахунками, двовідсоткова квота НАТО може бути досягнута за допомогою грошей лише у 2024 та 2025 роках. У два наступні роки частка у ВВП може знизитися вже до 1,8 і 1,2 відсотка, згідно з попередніми фінансовими планами та прогнозами зростання.
Столтенберг: «Потрібні надійні засоби стримування»
Столтенберг не захотів сказати, чи він підтримує особисто вимоги про мінімальну суму. Однак він ясно дав зрозуміти, що вважає подальше збільшення видатків на оборону необхідним. «НАТО існує для того, щоб конфлікт, подібний до українського, не вийшов за межі України. Для цього нам потрібне надійне стримування та оборона, і саме тому ми маємо більше інвестувати у нашу безпеку».
«Звичайно, завжди легше інвестувати у освіту чи інфраструктуру, – продовжив Столтенберг. “Але якщо ви не збережете світ, – сказав він, – ви не створите нічого іншого, не забезпечите економічного процвітання і не виграєте боротьбу зі зміною клімату”. «Оскільки світ стає небезпечнішим, ми повинні вкладати більше коштів для запобігання війні», – стверджував він.
Напередодні саміту у Вільнюсі Столтенберг сказав: «Я думаю, що ще зарано говорити про те, про що домовляться наші союзники». Однак, за його словами, він вважає, що всі союзники усвідомлюють, що війна в Україні робить інвестиції в оборону ще важливішими. Він упевнений, що на саміті у Литві буде досягнуто згоди.
Греція у лідерах
За даними НАТО, Греція останнім часом була лідером із співвідношення економічної потужності та витрат на оборону – 3,76 відсотка. За ним слідують США з 3,47%, які в абсолютних цифрах витратили на оборону 822 мільярди доларів США (768 мільярдів євро), що більш ніж удвічі більше, ніж решта країн Альянсу разом узятих.
Для порівняння: Німеччина, найбільша європейська економіка, витратила 55,6 млрд. євро за стандартами НАТО, а Великобританія, що займає перше місце в Європі, – близько 53,9 млрд. фунтів стерлінгів (60,9 млрд. євро).
Останнім часом суперечка про витрати на оборону загострилася за правління президента США Дональда Трампа. Він звинувачував європейських союзників, таких як Німеччина, у тому, що вони посідають позицію вільного наїзника, а іноді навіть погрожував вивести США з Альянсу.
